На Миколаївщині кількість патронатних сімей зросла в понад 4 рази за два роки: чому це важливо
У Миколаївській області стрімко зросла кількість родин, які надають послугу патронатного виховання для дітей. На початку 2024 року таких сімей було сім, а станом на 1 вересня 2026-го – вже 33.
Про це повідомив Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей.
Фото: ілюстративне PixabayПатронатне виховання – це послуга тимчасового догляду за дитиною в сімейному оточенні, поки її біологічні батьки долають складні життєві обставини (наприклад, тривало перебувають у лікарні) або поки триває пошук нової родини. Це одна з форм сімейного виховання, яка дає змогу не оформлювати дитину до інституційного закладу. Такий підхід є частиною реформи деінституалізації, яку Україна має реалізувати під час вступу до ЄС.
“Основне завдання патронатного вихователя – забезпечити догляд і підтримку дитини. Водночас дитина отримує не лише тимчасове проживання в сім’ї, а й інші необхідні послуги відповідно до своєї життєвої ситуації”, – розповіла начальниця Служби в справах дітей Баштанської міської ради Наталія Гордієнко.
Дитина має можливість залишитись у своїй громаді, пройти лікування чи реабілітацію. Водночас відчувати безпеку й піклування в кризовий момент життя.
Схожа тенденція зі збільшення кількості патронатних родин є й на Одещині. На сьогодні в області працюють 44 сім’ї патронатних вихователів. За півтора року їхня кількість зросла більш ніж удвічі. Ця послуга наразі доступна в 31 громаді регіону.
У листопаді 2024 року уряд схвалив Стратегію забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки та затвердив операційний план заходів з її реалізації до 2026 року. Метою є створити систему підтримки дітей та сімей з дітьми, повернення дітей у їхні сім’ї та розвиток сімейних форм виховання.
За перше півріччя 2026 року в Україні з’явилося 100 патронатних сімей. Загалом в Україні в 706 патронатних родинах тимчасово виховують 1408 дітей.
Раніше ZMINA писала, що діти-сироти та позбавлені батьківського піклування в Україні можуть бути влаштовані в кілька сімейних форм виховання, щоб не потрапляти до дитбудинків та інтернатів. Найпоширеніша – опіка та піклування.
На початку 2026 року в Україні сімейними формами виховання було охоплено понад 56 тисяч дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування.