37 років тому вийшов перший номер кримськотатарської газети Qırım

Рівно 37 років тому, 7 липня 1989 року, вийшов перший номер кримськотатарської газети Dostluq (“Дружба”), яка згодом отримала назву Qırım. Це було перше друковане видання кримськотатарською мовою після депортації кримськотатарського народу 1944 року. Газета стала одним із символів відродження кримськотатарської мови, культури та національної ідентичності.

ZMINA розповідає, що відомо. 

Газета Qırım. Фото: Олександра Єфименко

Після окупації Криму Росією у 2014 році видання опинилося під постійним тиском окупаційної влади. За останні кілька років редакцію та її керівників неодноразово переслідували через публікації, присвячені правам кримських татар, мобілізації та міжнародним документам.

За підрахунками, лише у 2021–2024 роках окупаційна влада наклала на газету, її головного редактора та засновника щонайменше 658 тисяч рублів (близько 355 тисяч гривень) штрафів.

Зокрема:

• 2021 рік – головного редактора Бекіра Мамутова оштрафували за публікацію доповіді ООН, у якій згадувався заборонений у Росії Меджліс кримськотатарського народу. Сума штрафу в повідомленні не уточнювалася.

• Травень 2024 року – після обшуків у редакції та вдома в Бекіра Мамутова окупаційна влада оштрафувала юридичну особу газети Qırım на 300 тисяч рублів (близько 162 тисяч гривень). Підставою став матеріал про відмову кримських татар брати участь у війні проти України.

• Червень 2024 року – Бекір Мамутов отримав ще 100 тисяч рублів (близько 54 тисяч гривень) штрафу за публікацію інтерв’ю з кримським татарином про мобілізацію на тимчасово окупованому півострові.

• Серпень 2024 року – засновника газети Сейрана Ібрагімова оштрафували на 250 тисяч рублів (близько 135 тисяч гривень) за нібито “зловживання свободою масової інформації”.

• Грудень 2024 року – Бекіра Мамутова та Сейрана Ібрагімова окремо оштрафували ще на 4 тисячі рублів (близько 2,2 тисячі гривень) кожного (разом 8 тисяч рублів – близько 4,3 тисячі гривень) через публікацію кримськотатарською мовою статті про радянську правозахисницю Людмилу Алексєєву.

Окрім штрафів, російські силовики проводили обшуки в редакції та вдома в її керівництва, вилучали комп’ютерну техніку й носії інформації.

Попри багаторічний тиск, Qırım продовжує виходити та залишається одним з небагатьох кримськотатарських медіа, які висвітлюють життя корінного народу Криму в умовах російської окупації.

ZMINA стежила за випадками переслідування видання. 9 жовтня 2024 року стало відомо, що в окупованому Криму апеляційна інстанція залишила чинними штрафи незалежній кримськотатарській газеті Qirim.

У вересні 2024 року в незаконному “Сімферопольському районному суді” в Криму було призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо незалежної кримськотатарської газети Qirim.

За місяць до цього незаконний “суд” Криму визнав винним засновника газети Qirim у “зловживанні свободою інформації”.

У квітні 2021 року почалося переслідування головного редактора газети Qirim через публікацію зі згадкою Меджлісу.