За жовто-блакитні наволочки – до суду: окупаційні органи ухвалили понад 1500 рішень за “дискредитацію” армії РФ

Росія перетворила статтю про так звану дискредитацію Збройних сил РФ на один з головних інструментів придушення свободи слова та переслідування мешканців окупованого Криму. За чотири роки окупаційні суди ухвалили щонайменше 1529 постанов за цією статтею. 

Про це йдеться в аналітичному звіті, який презентував Регіональний центр прав людини, повідомляє кореспондентка ZMINA.

Ілюстрація: Регіональний центр прав людини

Автори та авторки дослідження дійшли висновку, що застосування статті 20.3.3 Кодексу РФ про адміністративні правопорушення (“Публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил Російської Федерації з метою захисту інтересів Російської Федерації”) є не окремими випадками зловживань, а елементом цілеспрямованої державної політики Росії з придушення свободи вираження поглядів та переслідування громадян за проукраїнську позицію.

У звіті проаналізували 1529 постанов окупаційних судів, ухвалених за статтею про “дискредитацію” російської армії з моменту введення цієї норми в березні 2022 року. Ці рішення винесли 28 кримських “судів”. Найбільше таких справ розглянув Армянський міський суд, який ухвалив 495 постанов – майже третину всіх зафіксованих випадків. Старша юристка Регіонального центру прав людини та співавторка звіту Ксенія Корнієнко наголосила, що в російському законодавстві взагалі відсутнє визначення поняття “дискредитація”, що дозволяє окупаційній владі довільно трактувати будь-які дії чи висловлювання.

“Найбільш приголомшливим прикладом стало рішення Нижньогірського районного суду, який притягнув до відповідальності літню жінку лише за те, що вона продавала на ринку наволочки жовтого та синього кольорів. Покупці вирішили, що це є “дискредитацією”, придбали ці наволочки, звернулися до поліції, після чого на жінку склали адміністративний протокол. Це показує, що Росія трактує “дискредитацію” не лише як критику влади чи армії, а фактично як будь-який прояв української символіки або навіть дії, які взагалі не мали такого наміру”.

За словами правозахисниці, більшість адміністративних справ пов’язані саме з активністю людей в інтернеті. Російські силовики системно моніторять соціальні мережі, фотографії, коментарі, вподобання та навіть публікації, зроблені багато років тому.

Дослідники також встановили, що близько 80% справ були ініційовані безпосередньо правоохоронними органами, які займаються моніторингом соцмереж. Окрему роль у переслідуванні відіграють і пропагандистські телеграм-канали. Зокрема, у каналі “Кримський СМЕРШ” автори дослідження виявили персональні дані 135 осіб, яких згодом притягнули до відповідальності за “дискредитацію”. Юрист Регіонального центру прав людини та співавтор звіту Володимир Вязовцев зазначив, що міжнародні органи неодноразово визнавали подібні закони несумісними зі свободою слова:

“Комітет ООН з прав людини неодноразово засуджував закони про так звану дискредитацію влади. Ми побачили, що ці статті застосовуються довільно, правоохоронні органи зловживають своїми повноваженнями, а суди замість здійснення правосуддя фактично обслуговують авторитарні інтереси Російської Федерації. Це прямий інструмент змусити людей мовчати та придушити будь-яку незгоду”.

У дослідженні також зафіксували численні процесуальні порушення. Зокрема, людей притягували до відповідальності за публікації, зроблені ще до окупації Криму або за багато років до появи самої статті про “дискредитацію”. В окремих випадках “справи” розглядалися менш ніж за хвилину. За словами Вязовцева, лише 73 з 1529 постанов були оскаржені, що свідчить про повну недовіру людей до окупаційної судової системи.

Крім того, приблизно 20% постанов були приховані від публічного доступу, а майже в 50% справ окупаційні суди вилучили інформацію про дату нібито вчиненого “правопорушення”, що фактично унеможливлює громадський контроль. Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник наголосила, що поява статті про “дискредитацію” одразу після початку повномасштабного вторгнення була невипадковою:

“Росія йшла на окуповані території, свідомо розуміючи, що там не буде лояльного населення. Саме тому вже 4 березня 2022 року з’явилася стаття про “дискредитацію”. Це був заздалегідь підготовлений інструмент придушення спротиву, адже Росія знала, що українці чинитимуть опір”.

За словами правозахисниці, попри багаторічні репресії, кількість справ не зменшується. Лише протягом 2025 року Кримська правозахисна група задокументувала щонайменше 517 нових адміністративних справ. Скрипник наголосила, що це свідчить не про ефективність репресій, а, навпаки, про незламність мешканців окупованого Криму.

“Люди чудово знають, що за українську пісню, слова “Слава Україні” чи навіть суперечку про війну можуть отримати штраф або стати фігурантами адміністративної справи. Але вони все одно продовжують підтримувати Україну. Це ще один прояв українського спротиву в окупації”, – зауважила Скрипник.

Керівниця юніту з окупованих територій Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Аліна Грігорас зазначила, що місія документує наслідки застосування російського законодавства в Криму з 2014 року. За її словами, лише 2022 року моніторингова місія задокументувала 223 адміністративні справи за статтею про “дискредитацію”, а цього року вже ідентифікувала 90 нових адміністративних проваджень, а також три кримінальні справи за “дискредитацію” і одну – за так звані фейки про російську армію, у яких людей засудили до двох з половиною років позбавлення волі. В ООН також наголосили, що окупаційна влада активно використовує інформацію з мобільних телефонів, перевіряє соціальні мережі громадян та застосовує ці норми не лише проти активістів, а й проти адвокатів і юристів.

Автори звіту підкреслюють, що Росія незаконно поширила власне законодавство на окуповану територію Криму, що суперечить нормам міжнародного гуманітарного права. Вони закликають міжнародну спільноту розглядати переслідування за “дискредитацію” як складову системної політики дискримінаційного переслідування українців, що може бути кваліфіковано як злочин проти людяності.

ZMINA стежить за випадками переслідування за слова та коментарі в інтернеті, тож розповідала про те, як:

• верховний суд РФ залишив чинним вирок чоловіку, засудженому за коментарі на підтримку України;
• росіяни засудили севастопольця до п’яти з половиною років за коментарі про Керченський міст;
• у Севастополі ФСБ затримала чоловіка через коментарі в мережі про Балаклавську ТЕС;
• в окупованому Бердянську росіяни затримали чоловіка за коментарі в інтернеті;
• жительку Херсонщини в РФ засудили до реального терміну через коментарі в мережі;
• українку з Мелітополя внесли до списку “терористів” РФ через коментарі в соцмережах.

Нагадаємо, що Росія в окупації на територіях України створила атмосферу страху, вважають в ООН після дослідження ситуації. До прикладу, лише в окупації в Криму “неблагонадійними” росіяни вважають близько семи тисяч людей, а від 2022 року відкрили за інакодумство понад 1,7 тисячі справ.