Пошук у мережі та виклики окупації: у Коордштабі оцінили ефективність платформи Missing People

Сьогодні пошуковці витрачають багато часу на те, щоб окремо збирати інформацію про зниклих безвісти українців з різних державних відомств та громадських організацій. Спробою розв’язати цю проблему став запуск “Архівом війни” інструменту Missing People, який протестували представники Координаційного штабу.

Головна перевага платформи полягає в тому, що вона об’єднує розрізнені дані з різних джерел в одному місці. Водночас серед недоліків – те, що система переважно агрегує інформацію про людей, які вже наявні в нинішніх базах.

Про це під час дискусії “Технології пошуку зниклих безвісти: практичні рішення та інструменти” на Docudays розповів представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Олексій Біда, передає ZMINA.

Фото: ZMINA

Щоб покращити платформу Missing People, розробники від початку співпрацювали з громадськістю та держструктурами. Одним з перших систему протестував у реальних умовах Координаційний штаб. Біда підкреслив, що головна перевага платформи – це консолідація даних.

За його словами, пошуковці витрачають безліч часу на збір інформації від кожного відомства окремо, тому перетворення Missing People на єдиний хаб для державних установ і громадських організацій є найперспективнішим кроком. До того ж це заощадить значні кошти, адже іноземні комерційні аналоги для роботи з відкритими джерелами коштують дорого. 

“Інструмент цікавий. Він поєднує, як на мене, деякі різні інструменти, які ми використовуємо. У нього є певні плюси та мінуси. З одного боку, це агрегатор телеграм-каналів та інших ресурсів, з яких береться інформація, на мій погляд, про людей, які вже є в базі. Нам, на жаль, цього не досить“, – зауважив він.  

Для Коордштабу важлива будь-яка зачіпка чи згадка про українських полонених в інтернеті. На думку Олексія Біди, штучний інтелект здатний суттєво допомогти в цьому процесі. Проте технологія все ще розвивається і потребує постійного навчання та вдосконалення, щоб видавати точні результати.

Також варто враховувати, що частина даних, які опрацьовує штаб, є закритими й не можуть бути оприлюднені.

“Ми не можемо передавати інформацію про людей, які перебувають у нас у базі“, – пояснив представник КШ.

Для пошуку зниклих Коордштаб використовує комплекс інструментів, зокрема OSINT, опитування та розвіддані.

“Мабуть, у цьому разі наша база видається трохи вільнішою, якщо порівнювати з Нацполіцією. Нам досить тих даних, які ми знайшли своїми засобами, тому ми можемо працювати далі щодо ідентифікації людини в полоні. Є місце перебування. Є вже перемовини про її звільнення“, – пояснив Біда.

Коордштаб активно взаємодіє з родинами зниклих безвісти, експолоненими та громадським сектором. Крім того, КШ регулярно зіставляє інформацію з реєстрів державних органів та баз даних громадських організацій.

“Якщо цей процес можливо обʼєднати в цій базі (Missing People. – Ред.) і отримувати інформацію з неї, це набагато спростить роботу з обміну“, – наголосив Біда.   

Окремою проблемою, за даними Координаційного штабу, залишається отримання інформації від родичів військовополонених або цивільних заручників, які перебувають на окупованих територіях. Працівники стикаються із суттєвими труднощами під час спроб передати цим людям дані про долю їхніх рідних.

Як розповів посадовець, штаб намагається інформувати родичів через застосунок “Дія”. У деяких випадках вони отримують повідомлення про зміну статусу людини – з розшуку на полон або щодо місця її утримання.

Представники Коордштабу комунікують з рідними полонених як через цифрові застосунки, так і офлайн. Особисті зустрічі проходять у мережі приймалень, які працюють по всій країні, включно з Києвом.

Нагадаємо, що цифровий інструмент Missing People для пошуку безвісти зниклих осіб аналізує дані з більш ніж 8 тисяч відкритих і закритих каналів та груп, зокрема українських і російських ресурсів, і здійснює пошук серед 159 мільйонів публікацій у телеграмі, вконтакті, ютубі, рутубі та тіктоку. Наразі реєстр містить 120 тисяч записів про людей з баз даних правозахисних організацій та державних реєстрів. Також команда працює з партнерами, які передають інформацію про осіб, що не потрапили до жодного з офіційних реєстрів.