П’ять місяців у СІЗО за підозрою без доказів державної зради: нардепка Радіна заявила про можливе зловживання під час справи детектива НАБУ Гусарова
Офіс генерального прокурора на чолі з Русланом Кравченком неправомірно кваліфікував справу детектива НАБУ Гусарова як державну зраду, хоча йшлося суто про ймовірне передання інформації з обмеженим доступом.
Про це повідомила народна депутатка Анастасія Радіна.
Парламентарка впевнена, що, якби справу із самого початку розслідували саме за цією статтею, це не дозволило б обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи застави. Утім, оскільки цього не сталося, детектив провів у СІЗО близько п’яти місяців без належних підстав.
Радіна стверджує, що рішення про підозру в державній зраді не ґрунтувалося на достатніх доказах, зокрема не було підтверджень умислу чи усвідомлення співпраці з російськими спецслужбами.
Ще у 2023–2024 роках Служба безпеки України перевіряла обставини справи, проводила обшуки, але не висувала підозр і не обмежувала доступу до держтаємниці, що, на думку депутатки, свідчить про відсутність підстав вважати детектива особливо небезпечним підозрюваним.
За її словами, різка зміна підходу відбулася в липні 2025 року, коли правоохоронні органи одночасно заявили про викриття “агента ФСБ” в НАБУ на тлі політичної та публічної кампанії проти антикорупційних органів.
Вона припускає, що кваліфікація справи як державної зради могла бути використана для посилення суспільного ефекту та виправдання жорсткого запобіжного заходу.
Радіна також звернула увагу на те, що 2026 року прокурор ОГП закрив провадження щодо державної зради через недоведеність складу злочину, визнавши відсутність достатніх доказів.
Водночас інша частина справи – щодо передання інформації з обмеженим доступом – була передана до суду, але закрита через сплив строків давності.
Вона наголошує, що така практика демонструє ризики політичного впливу на правоохоронні органи, зокрема під час гучних публічних кампаній.
Окремо Радіна підкреслює, що Україна в межах євроінтеграційних зобов’язань має змінити процедуру призначення генерального прокурора, щоб зменшити політичний вплив на роботу прокуратури.
Нагадаємо, що Віктор Гусаров – один з детективів НАБУ, яких 21 липня працівники СБУ, ОГП та ДБР затримали під час масштабних обшуків у працівників антикорупційних органів. Слідство закидає йому державну зраду.
До роботи в НАБУ Гусаров служив у МВС і мав доступ до внутрішньої бази АРМОР, де зберігається оперативна інформація про громадян. За версією слідства, з 2012 до 2015 року він 60 разів передавав дані з цієї бази Дмитру Іванцову, який раніше працював в Управлінні держохорони та був заступником керівника охорони президента Віктора Януковича.
Слідчі стверджували, що Іванцов співпрацював з ФСБ, допоміг Януковичу втекти до Криму і сам оселився там після окупації. Попри це Гусаров нібито продовжував надсилати йому інформацію до 2015 року. Захисниця Віктора Гусарова Олена Сторожук підтверджувала, що її клієнт дійсно знайомий з Іванцовим і передавав йому дані, але був упевнений, що той досі працює в Управлінні держохорони. Вона наголошувала, що Гусаров не знав про його втечу до Криму та співпрацю з російськими спецслужбами.
На початку червня Шевченківський районний суд Києва задовольнив клопотання прокурора та звільнив Віктора Гусарова від кримінальної відповідальності за несанкціоновані дії з інформацією через закінчення строків давності. Суд також постановив повернути йому майно, вилучене під час обшуків, і скасувати накладені арешти. До того правоохоронці закрили провадження щодо Гусарова за статтею про державну зраду через недоведеність причетності до злочину.
Читайте також: “Державна зрада” та політичний тиск: все, що відомо про справу детектива НАБУ Віктора Гусарова, в інтерв’ю з адвокаткою Оленою Сторожук
