В Україні презентували дашборд із моніторингом мови ворожнечі щодо ЛГБТІК+ людей
Громадська організація “Бюро “Ми – є!” розробила публічний дашборд із моніторингом мови ворожнечі щодо ЛГБТІК+ в Україні. На платформі аналізують контент в українських медіа та соціальних мережах.
Про це йшлося під час онлайн-презентації аналітичного інструменту 15 травня, передає ZMINA.
скриншот зі сторінки моніторингу monitor.lgbt.in.uaМоніторинг охоплює публічний контент українських онлайн-медіа, соціальних мереж та інституційних джерел, який містить ознаки мови ворожнечі або дезінформації щодо ЛГБТІК+ людей. Таку інформацію збирають, щоб використати для правозахисної адвокації, звітності та наукових досліджень.
Дані на дашборді зібрані за шістьма розділами: медіадискурс (матеріали у ЗМІ), рішення місцевих рад, дезінформаційні наративи, правозахисні матеріали, загальний щоденний медіамоніторинг, потреби спільноти.
Станом на 16 квітня до внутрішньої бази надійшло 715 матеріалів, 16 опубліковано на дашборді. На широкий загал доступні лише зібрані дані без уточнення конкретних матеріалів. У внутрішній базі зберігаються посилання на матеріали, назви видань і каналів, архівні копії та внутрішні нотатки аналітиків – ці дані публічно не розкриваються. Журналісти, дослідники та громадські організації можуть отримати доступ до розширених даних безоплатно за запитом.
скриншот зі сторінки моніторингу monitor.lgbt.in.uaЯк розповів директор ГО “Бюро “Ми – є!” Володимир Косенко, матеріали відбираються за ключовими словами. За його словами, декілька днів тому один з політиків західних областей України щось сказав про ЛГБТ.
“Ми можемо бачити, як різні медіа рознесли цю новину. Які ЗМІ рестранслювали мову ворожнечі, а які намагалися зробити заголовки нейтральними. Це дозволяє побачити і мережі поширення мови ворожнечі і оцінити, наскільки ефективно медіа уникають цього”, – зазначив Косенко.
Він додав, що в Європі створюються платформи, які моніторять мову ворожнечі, але в Україні в цьому питанні існує велика прогалина. За словами Косенка, при виявленні ризиків у поширенні мови ворожнечі мають діяти адміністративно-регуляторні заходи. Зокрема, за участі Офісу Уповноваженого ВР з прав людини.
У березні 2026 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення разом з організацією “Жінки в медіа” презентували першу збірку кращих редакційних практик рівності та різноманіття. Медіа, які впроваджують ці стандарти у своїй роботі, отримали відзнаки.
Раніше Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розробила рекомендації, як медійникам запобігати використанню мови ненависті та дискримінації у своїх матеріалах відповідно до європейських стандартів та норм чинного законодавства.
