Суддя госпсуду Києва Отрош закликала перевірити діяльність громадських організацій, що займаються судовою реформою: серед них – ZMINA

Суддя Господарського суду Києва Інна Отрош звернулася до Вищої ради правосуддя та Ради суддів з вимогою перевірити діяльність низки громадських організацій, які займаються судовою реформою й отримують міжнародне фінансування. У своєму зверненні вона фактично звинуватила правозахисні та антикорупційні ініціативи – серед них і Центр прав людини ZMINA – у підриві судової системи та національної безпеки.

Про це повідомило видання “Судово-юридична газета”.

Інна Отрош. Фото з її фейсбук-сторінки

Суддя заявила, що так звані професійні активісти нібито системно втручаються в діяльність судів, впливають на формування суддівського корпусу та дискредитують правосуддя. Вона закликала державні органи провести перевірки таких організацій, зокрема із залученням Служби безпеки України, а також ініціювати контроль за їхнім фінансуванням.

У зверненні вона перелічила низку організацій, які працюють у сфері прав людини та антикорупційної політики. Серед них – Фундація Dejure, Центр протидії корупції, “Автомайдан”, Transparency International Ukraine, Медійна ініціатива за права людини, Центр прав людини ZMINA та інші.

Суддя також закликала звернутися до міжнародних донорів із проханням припинити фінансування окремих організацій, зокрема Фундації Dejure, та перевірити можливі корупційні ризики в діяльності членів Громадської ради доброчесності (ГРД). Окрім цього, вона запропонувала ліквідувати сам інститут ГРД або заборонити будь-яке фінансування його діяльності.

У зверненні Отрош також ініціювала створення спеціальної робочої групи для моніторингу діяльності громадських організацій, які займаються судовою реформою, і запропонувала виключити їхніх представників з робочих органів Вищої ради правосуддя.

Свою позицію вона пояснила тим, що активісти, за її оцінкою, нібито маніпулюють суспільною думкою, тиснуть на суддів і використовують медіа для дискредитації судової системи. Вона стверджує, що такі дії підривають довіру до правосуддя та можуть становити загрозу національним інтересам.

Водночас у зверненні суддя закликала інших суддів повідомляти про всі відомі їм випадки, які вони вважають втручанням активістів у правосуддя. Вона вважає, що суддівська спільнота не досить реагує на такі дії.

Крім того, Отрош розкритикувала Вищу раду правосуддя за те, що та, на її думку, не захищає незалежність суддів і водночас співпрацює з представниками громадських організацій.

У зверненні вона також висловила припущення, що діяльність окремих організацій, які фінансуються міжнародними донорами, може мати інші цілі, ніж розвиток незалежного суду, і поставила під сумнів мотивацію донорів.

Заява судді спричинила критику в експертному середовищі, адже вона фактично ставить під сумнів роль громадянського суспільства в контролі за судовою владою та пропонує перевірки правозахисних організацій, які багато років працюють у сфері реформ і прав людини.

“Найкращий захист – це напад? Скандальна суддя Інна Отрош, яка не змогла пояснити походження своїх квартир та елітного Lexus, тепер вимагає від СБУ перевірити громадський сектор. Поки Отрош через суди намагається скасувати власне звільнення за недоброчесність, вона вимагає від донорів припинити фінансування тих, хто стежить за чистотою суддівських лав”, – зазначає Рух “ЧЕСНО”.

Нагадаємо, що 10 жовтня 2024 року Вища рада правосуддя звільнила Інну Отрош, суддю Господарського суду Києва, оскільки її визнали непридатною для цієї посади. Причиною стали її часті поїздки до окупованого Криму після його анексії Росією. 

Інна Отрош розпочала свою суддівську карʼєру у 26 років. Вона є донькою Інни Отрош – старшої, яка в період правління Януковича очолювала Печерський суд. У лютому 2014 року Отрош-старша виїхала до окупованого Криму, після чого потрапила під люстрацію.

Інна Отрош – молодша починала працювати суддею в Луганському суді, куди її призначили в червні 2013 року. Однак уже через два тижні вона подала заяву про переведення до Києва. Хоча призначення до київського суду мало відбуватися на конкурсній основі, Отрош вдалось обійти цю процедуру.

Співкоординаторка Громадської ради доброчесності й адвокаційна менеджерка Фундації DEJURE Вероніка Крейденкова зазначила, що раніше існувала поширена схема, коли “фаворитам”, які не набирали досить балів для роботи в престижних судах, спершу призначали посади в менш престижних судах, а потім переводили до київських. За такою схемою, як зазначає “Слідство.Інфо”, перевелася й Інна Отрош. Конкурс передбачався, але вона була єдиною кандидаткою на цю посаду. Крейденкова також підкреслила, що вплив її матері, яка довго обіймала високі посади в судовій системі, відіграв значну роль.

Ще до початку суддівської карʼєри Інна Отрош уже володіла значною кількістю елітного майна. У 21 рік у неї був будинок під Києвом, у 22 роки – дві квартири в столиці та два паркомісця, а у 25 – автомобіль Lexus. Після свого від’їзду до Криму мати подарувала доньці ще одну квартиру в Києві площею майже 140 квадратних метрів. За даними Громадської ради доброчесності, станом на 2019 рік Отрош володіла майном на суму понад 5 мільйонів 266 тисяч гривень.

На співбесіді Інна Отрош пояснила, що все майно було придбане до того, як вона стала суддею, і що всі активи були отримані законним шляхом завдяки доходам її родини. Проте Вероніка Крейденкова вважає це твердження суперечливим, оскільки рівень життя судді досі визначається цим майном, незалежно від того, коли воно було набуте.

Крім того, у 2017–2019 роках Інна Отрош здійснила вісім поїздок до окупованого Криму, а 2015 року – двічі відвідувала Санкт-Петербург. 24 березня 2022 року, вже під час повномасштабного вторгнення Росії, вона опублікувала на своїй фейсбук-сторінці архівне фото матрьошки з музею Санкт-Петербурга. Під час кваліфікаційного оцінювання Отрош пояснювала, що її поїздки до Санкт-Петербурга начебто були культурними, адже вона захоплюється мистецтвознавством.

Отрош також пояснювала свої поїздки до Криму тим, що їздила туди не як суддя, а як звичайна громадянка, оскільки мала потребу бачитися з близькою людиною. Вона стверджувала, що це її особисте право, і не бачила в цьому проблеми, навіть якщо така поведінка могла бути розцінена як легітимізація окупаційної влади. Водночас Отрош категорично заперечувала, що в такий спосіб сприяла окупації. Під час оцінювання в неї також запитали, якою валютою вона розраховувалася під час своїх поїздок до Криму та Санкт-Петербурга, на що вона відповіла, що використовувала долари США.

У грудні 2025 року Велика палата Верховного Суду поновила Отрош в статусі судді.