У МВС розповіли, як ідентифікують загиблих та скільки триває експертиза
Процес ідентифікації тіл в Україні є багатоетапним, де ДНК-експертиза є лише одним із компонентів дослідження. Після отримання збігу ДНК слідчі обов’язково призначають додаткові експертизи для остаточного підтвердження особи. До них належать фотопортретна та дактилоскопічна експертизи, відновлення татуювань або виявлення слідів медичних втручань.
Про це в інтервʼю “hromadske” розповів заступник директора ДНДЕКЦ МВС Руслан Аббасов.
Руслан Аббасов. Фото: МВСЗа його словами, інформування родичів відбувається лише після завершення повного циклу перевірок.
“І тільки після проведення комплексу заходів слідчий, коли вже переконався, що дійсно все правильно зроблено, тоді він уже виносить відповідну постанову й інформує близьких”, – зазначив посадовець.
Він зауважив, що терміни дослідження невпізнаних тіл зазвичай тривають близько місяця за умови успішного встановлення ДНК-профілю. Проте у випадках значного розкладання або термічного пошкодження тканин цей процес може затягнутися.
“Однак, якщо тіло вже розклалося або ж сильно пошкоджене через високі температури чи гниття, термін може затягнутися”, – пояснив Аббасов.
Попри складність роботи зі старими зразками, експертам вдається виявляти збіги навіть із тілами бійців, загиблих у період АТО/ООС. Хоча такі дослідження потребують більше ресурсів, фахівці зазначають, що вже є позитивні результати.
Усі дані проведених експертиз зберігаються в Електронному реєстрі геномної інформації людини, відомому як Національна база ДНК. Тримачем цього реєстру є МВС, а адміністративні функції виконує Експертна служба міністерства. Доступ до бази має Управління з питань зниклих безвісти за особливих обставин, яке передає необхідну інформацію органам досудового розслідування.
Станом на кінець 2025 року Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, містив дані про понад 90 тисяч осіб, серед них як військові, так і цивільні українці, а також особи без громадянства та іноземці, які на законних підставах перебували на території України.
Водночас українські посадовці наголошують, що реальна кількість зниклих може бути вищою, оскільки доступ до інформації на тимчасово окупованих територіях залишається обмеженим. Остаточна верифікація даних та встановлення долі багатьох зниклих стануть можливими лише після завершення бойових дій і деокупації територій України.
Попри великий обсяг інформації на державних ресурсах, у близьких зниклих безвісти однаково виникає чимало запитань про те, куди звертатися у разі зникнення людини та як саме відбувається пошук.
Також повномасштабна війна гостро поставила питання ідентифікації загиблих.
Як і хто збирає зразки ДНК для ідентифікації? Яка ймовірність помилки під час упізнання репатрійованого тіла? Чи можуть рідні здати зразки ДНК, перебуваючи за кордоном?
Відповіді на ці та інші запитання, які надходили ZMINA від родин зниклих, читайте в матеріалі.
Фото: МВС
