Ядерний тероризм: як влучання дронів у Чорнобильську зону може призвести до трагедії

Внаслідок влучання російського дрона “Герань-2” у лютому 2025 року захисна арка над ЧАЕС втратила свої герметичні та антикорозійні властивості. Поки фахівці шукають рішення, як надійніше відремонтувати пошкоджене укриття, посадовці попереджають, що у зоні відчуження під загрозою опинилися не лише 4-й енергоблок, а й інші об’єкти.

Про це під час дискусії “Ядерний тероризм і підваження правової рамки сучасного світу. Невивчені уроки Чорнобиля” розповіла заступниця гендиректора ДСП “Об’єднання “Радон” та радниця голови Держагентства з управління зоною відчуження Маргарита Раєць, передає ZMINA.

Фото: Media Center Ukraine

За словами Раєць, до 2022 року жоден атомний об’єкт у світі не проєктувався з урахуванням можливих бойових дій поблизу. Повномасштабна війна розширила поняття ядерної безпеки, додавши до нього критичний фактор – фізичну цілісність конструкцій під час обстрілів.

Експертка зазначила, що лютневий наступ військ РФ з території Білорусі через зону відчуження став першим в історії випадком, коли об’єкти атомної енергетики були безпосередньо залучені до зони ведення бойових дій.

“Ми пам’ятаємо найдовшу у світі зміну – 600 годин, протягом яких працівники станції працювали фактично під дулом автоматів. Сьогодні ядерна безпека — це не лише про технології, це про людей та стійкість об’єктів. Концепція “атома для миру”, якою ми її знали, перестала існувати у 2022-му“, — наголошує посадовиця.

У лютому 2025 року російський дрон “Герань-2” із фугасною бойовою частиною влучив у захисну споруду 4-го енергоблока ЧАЕС, пошкодивши оболонку Нового безпечного конфайнменту (арки), зведеного у 2019 році за підтримки міжнародних партнерів та ЄС. За словами Раєць, внаслідок влучання спеціальна мембрана втратила цілісність та антикорозійні властивості, що призвело до порушення стабільності конструкції в зоні роботи унікальної системи основних кранів. Атака спричинила тривалу пожежу, яку ліквідатори ДСНС та персонал станції приборкували кілька днів, намагаючись запобігти реальній загрозі викиду радіоактивних часток у довкілля.

“Наші працівники й працівниці Державної служби не один день гасили цю пожежу. Було залучено багато людських ресурсів, фінансових ресурсів та різної техніки. Нам таки вдалося залатати цю дірку”, – розповіла експертка.

Пізніше місія МАГАТЕ підтвердила серйозність пошкоджень. Через атаку захисна арка втратила свої ключові безпекові функції. Це ставить під загрозу стратегічне завдання об’єкта – надійне ізолювання зруйнованого четвертого реактора та збереження небезпечних елементів протягом наступних 100 років.

Раєць наголошує, що наразі Державне агентство разом із ДСП “Чорнобильська АЕС” проводить консультації з міжнародною спільнотою щодо ремонту станції. За різними підрахунками, збитки, завдані росіянами, можуть оцінюватися в мільярди євро.

“Зараз ми за допомогою консорціуму французьких компаній “Новарка” намагатимемося залатати цю пробоїну, адже поки що це тимчасове рішення. Як я вже казала, антикорозійні властивості було втрачено, тому опади можуть впливати на стан конструкції. Чим раніше ми відновимо її належним чином, тим краще“, – додала вона.

Також посадовиця наголосила, що на ЧАЕС є й інші небезпечні об’єкти, зокрема сховище відпрацьованого ядерного палива, місткості з рідкими радіоактивними відходами та технологічний комплекс “Вектор”. На думку Раєць, влучання будь-якого дрона чи ракети в будь-який об’єкт у зоні відчуження може призвести до трагедії.

“Оскільки війна триває, ризики існують щодня. Саме тому не варто забувати про зону відчуження, яка за своїми розмірами більша за Люксембург“, — нагадала вона.

Як зазначила фахівчиня, повномасштабне вторгнення РФ в Україну докорінно змінило світове уявлення про атомну безпеку. Вперше в історії ядерні об’єкти, не розраховані на ведення бойових дій, стали інструментами шантажу та цілями для атак.

Раніше ZMINA писала, що до повномасштабного вторгнення на Запорізькій атомній електростанції працювали 11 тисяч людей. Після захоплення Енергодара понад 5 тисяч співробітників виїхали з окупованої території. Нині в місті залишається приблизно половина персоналу, з яких близько 3 тисяч підписали контракти з окупаційною адміністрацією. З них лише 22 мають ліцензію Державної інспекції ядерного регулювання України.

Є сім принципів ядерної безпеки, які Міжнародне агентство з атомної енергії визначило на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вони передбачають збереження фізичної цілісності об’єкта, стабільну роботу систем безпеки, можливість персоналу працювати без тиску, надійне зовнішнє енергопостачання, безперервну логістику, стабільний зв’язок із регуляторами та постійний радіаційний моніторинг.

За оцінкою МАГАТЕ, на Запорізькій АЕС порушено шість з них. Єдиною умовою, яка поки що не вважається порушеною, залишається робота систем безпеки реакторів.

Фото: МАГАТЕ