У Львові відкрили перший в Україні будинок сімейного типу для дітей з інвалідністю
У Львові відкрили новий дитячий будинок сімейного типу, де живуть п’ятеро дітей з інвалідністю, які раніше зростали без сімейного середовища. Діти мешкають разом із мамою-вихователькою, а в побуті й навчанні їм допомагають соціальні фахівці. Це вже тринадцятий такий будинок у громаді та третій, який місто створило після початку повномасштабної війни.
Про це повідомляє Львівська міська рада,
Фото: Львівська міська радаМамою-вихователькою стала Марина Бороніна – педагогиня з Дніпра. Раніше вона працювала в реабілітаційному центрі “Горлиця”, а після початку війни разом із дітьми виїхала до Туреччини. Згодом вони повернулися в Україну, певний час жили на Закарпатті, а з травня минулого року – у Львові. Жінка пояснила, що за цей час діти стали для неї близькими, і вона прагнула створити для них повноцінну родину.
Вона розповіла, що у будинку живуть п’ятеро дітей віком від 4 до 16 років, і всі вони мають інвалідність. Усі вони активно займаються творчістю – розписують писанки, малюють, роблять вироби з глини, і для цього в будинку облаштували окрему майстерню. Жінка додала, що сприймає цих дітей як рідних, тому хотіла дати їм більше, ніж вони мали в інституційних закладах. Саме так виникла ідея створити будинок сімейного типу.
Марина Бороніна також зазначила, що зараз разом із фахівцями працює над соціалізацією дітей і підготовкою їх до самостійного життя. Зокрема, з однією з дівчат вони вже обговорюють майбутню професію. Дітям допомагають соціальні працівники, психолог, дефектолог, а згодом долучиться логопед. Вона підкреслила, що відчуває підтримку з боку міста і благодійних організацій.
У будинку мешкають троє дівчат і двоє хлопців із різних міст – Львова, Кривого Рогу та Дніпра. Усі вони мають різні форми інвалідності, зокрема затримку розвитку, поведінкові розлади або синдром Дауна. Частина дітей навчається дистанційно, інші готуються піти до школи.
Фото: Львівська міська радаДіти розповідають, що відчувають себе в новому домі комфортно. Одна з дівчат зазначила, що їй подобається власна кімната і те, що поруч є інші діти та мама. Хлопець із родини поділився, що любить спільні заняття, ігри та приготування їжі, а також мріє стати кухарем. Старша дівчина розповіла, що захоплюється бісероплетінням і допомагає по господарству, а також цінує, що має власний простір і водночас дружню атмосферу в домі.
Цей будинок став першим в Україні таким форматом для дітей з інвалідністю. Його створили, щоб діти могли жити не в інтернатах, а в сімейному середовищі з підтримкою і турботою. Кожна дитина має соціального працівника, який допомагає їй у повсякденному житті та навчанні.
Фото: Львівська міська радаМіський голова Львова Андрій Садовий пояснив, що цей проєкт став першим таким прикладом в Україні, коли для дітей з інвалідністю створили повноцінну сім’ю з мамою-вихователькою. Він наголосив, що в такому середовищі діти можуть розвиватися, навчатися і відчувати турботу, якої не дають інституції. За його словами, місто планує й надалі підтримувати такі ініціативи і створювати нові будинки.
Родина проживає у просторому будинку площею майже 300 квадратних метрів. Там облаштували окремі кімнати для дітей, ігрові зони, кухню, вітальню та інші необхідні приміщення.
У міській службі у справах дітей пояснили, що дітям з інвалідністю значно складніше знайти сім’ю, тому вони часто залишаються в інтернатах і не отримують необхідних навичок для самостійного життя. Там наголосили, що такі будинки допомагають змінити цю систему і дати дітям можливість жити у звичайному середовищі.
У місті планують і надалі розвивати цю модель. Зокрема, вже у вересні хочуть відкрити ще один будинок сімейного типу в Дублянах. Він стане частиною першого в Україні містечка сімейного типу для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Нагадаємо, що в Україні тисячі дітей досі зростають в інтернатах, хоча більшість із них могли б жити в сім’ях. В Україні налічується понад 61 тисячу дітей, які не мають обох батьків або батьки яких були позбавлені батьківських прав. Зі своїми родичами виховуються 44 тисячі таких дітей – це бабусі, дідусі, тітки. Проте близько 3800 дітей залишаються в інституційних закладах і потребують родинного середовища. Водночас держава поступово розвиває альтернативні форми виховання – прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу – щоб діти могли жити в умовах, наближених до сімейних.
Читайте також: Чому “хороших” інтернатних закладів не існує і що це означає для України
