Постачання Іраном “шахедів” Росії може бути співучастю у воєнних злочинах та злочинах проти людяності – експерти

Російські військові систематично застосовують іранські безпілотники проти українських міст та цивільної інфраструктури, завдаючи масштабної шкоди людям та об’єктам критичної інфраструктури. За даними Міжнародного інституту прав людини, через них щонайменше 58 цивільних загинули й понад 265 отримали поранення у 144 задокументованих атаках з вересня 2022 року до травня 2024 року.

Атаки часто відбуваються масовано, вночі та спрямовані на житлові будинки, школи, лікарні, енергетичні та зернові об’єкти, що створює додатковий терор та загрозу для життя мирного населення.

Новий звіт Міжнародного партнерства за права людини, Проєкту стратегічних судових процесів Атлантичної ради та C4ADS розглядає, як постачання Іраном “шахедів” та технологій для їх виробництва Росії для використання в Україні може розглядатися як співучасть у воєнних злочинах та злочинах проти людяності за міжнародним правом.

Фото: Depositphotos

Так, через масштаб війни та велику кількість безпілотних літальних апаратів, які застосовує Росія, важко точно визначити кількість ударів по цивільних цілях, число БпЛА, що потрапили в об’єкти цивільної інфраструктури, або точні моделі використаних апаратів.

Наприклад, дослідники Міжнародного інституту прав людини (IPHR) знайшли залишки БпЛА у приміщенні технікуму в Ржищеві, де їх залишили серед сміття. Українські правоохоронці дозволили забрати уламки для документування, пояснивши, що через велику кількість зібраних апаратів вони не можуть обробити та зберігати всі.

Аналітики Міжнародного партнерства за права людини ідентифікували 144 випадки атак безпілотників, які, за доступною інформацією, були спрямовані проти цивільних або цивільних об’єктів. Для визначення, чи це були законні удари по військових цілях, дослідники враховували тип атакованого об’єкта та, де можливо, наявність жертв серед цивільного населення, включно з дітьми.

Дані підтверджувалися офіційними українськими джерелами – Повітряними силами Збройних сил України, прокуратурою, місцевою владою, а також фото- і відеоматеріалами та повідомленнями у медіа й соцмережах. Інциденти, де не можна було з високою впевненістю встановити тип об’єкта або джерело пошкоджень, не включалися до остаточного списку.

Між вереснем 2022 року та липнем 2024 року у 301 випадку дослідники змогли приблизно або точно визначити кількість застосованих БПЛА. У 299 випадках запускали кілька апаратів, а у 227 – десять і більше. В окремих випадках запускали понад 50 БПЛА, а 1 січня 2024 року по Львову та Одесі випустили 90 безпілотників з чотирьох точок. Часто атаки супроводжувалися ракетами та артилерією. Українські системи ППО збивали частину апаратів, але не всі – у 190 випадках хоча б один БпЛА дійшов до цілі, а в 76 випадках – п’ять і більше.

Такі стратегії свідчать, що Росія використовувала іранські БпЛА як відносно дешевий інструмент для виснаження та перевантаження української ППО. Це дозволяло частині безпілотників і дорожчих ракет долетіти до цілі. Деякі атаки здійснювалися одночасно з декількох стартових позицій, а інколи – протягом кількох днів по одному або декількох містах.

У результаті безпілотних атак загинули щонайменше 58 цивільних, включно з п’ятьма дітьми, та постраждали щонайменше 265 людей. Об’єктами атак ставали житлові будинки, навчальні заклади, медичні та екстрені служби, культурні та адміністративні споруди, комерційні та промислові об’єкти, енергетична та критична інфраструктура. За даними українського представника в ОБСЄ, лише 3% ракет, БпЛА та керованих бомб у недавніх місяцях потрапляли по військових об’єктах, решта 97% влучали у цивільну інфраструктуру.

Російські атаки на цивільні об’єкти часто проводилися так, щоб максимально завдати шкоди людям. Наприклад, використовувалися “подвійні удари”, коли наступний БпЛА запускався одразу після першого, щоб уразити рятувальників. Атаки часто проводилися вночі або рано вранці, що ускладнювало перехоплення ППО, створювало масовий терор і порушувало сон та безпеку цивільного населення.

Цілеспрямовані удари по зернових сховищах перешкоджали експорту України, а атаки на енергетичну інфраструктуру та електромережі мали значний вплив на здоров’я населення та роботу медичних закладів.

До кінця 2024 року російські оператори БпЛА не мали окремого статусу та могли служити у будь-яких підрозділах, наприклад, у піхоті чи медицині. Вони діяли як у складі регулярних підрозділів, так і в окремих нерегулярних формуваннях, взаємодіючи з різними військовими силами на полі бою. У 2025 році, за даними Інституту вивчення війни, Росія ймовірно сформувала перший окремий полк безпілотних систем.

Найчастіше фіксували шість стартових майданчиків для запуску “шахедів”. Протягом року спостерігалися зміни у напрямках запуску – з півночі та північного Сходу на Південь і Південний Схід України, включно з тимчасово окупованими територіями.

За міжнародним правом, атаки Росії з використанням “шахедів” становлять воєнні злочини та злочини проти людяності. Вони порушують норми міжнародного гуманітарного права, що захищає цивільне населення. Такі злочини можуть переслідуватися у міжнародних судах та окремих національних юрисдикціях.

Звіт, підготовлений на основі OSINT, польових даних, фото- та відеодоказів, свідчень очевидців та офіційних українських джерел, свідчить про те, що Іран сприяв воєнним злочинам Росії, надаючи БпЛА, технології та навчання, а посадові особи та структури можуть нести вторинну кримінальну відповідальність за міжнародним правом.

Нагадаємо, що у дослідженні правозахисної організації Truth Hounds йдеться про те, що Росія систематично використовує дрони для невибіркових атак на цивільне населення та об’єкти на правому березі Дніпра, спричиняючи загибель людей, руйнування інфраструктури та страх серед місцевих громад.

Дослідники зосередилися на правому березі Дніпра та Дніпровського лиману – близько 400 кілометрів фронту, де досі проживає значна частина довоєнного населення. За даними ООН, саме тут одна з найвищих кількостей цивільних жертв від дронових атак.

У Херсоні в березні 2025 року фіксували 600–700 ударів дронами щотижня. Лише за березень – травень постраждали щонайменше 313 цивільних, пошкоджено понад сотню будинків і десятки автомобілів, зокрема машин швидкого реагування. У Нікопольському районі щомісячна кількість скидань і ударів дронів-камікадзе за пів року сягала в середньому 459.

Правозахисники наголошують: попри просту конструкцію, ці дрони забезпечують точне ураження.