Держава не має цілісних даних про постраждалих від війни – висновки слухань у Раді
Без чіткої координації, фінансування та стратегічного бачення система обліку шкоди від війни ризикує залишитися декларативною, що напряму впливає як на захист прав постраждалих, так і на позиції України у міжнародних процесах щодо репарацій.
Про це заявили під час слухань У Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів щодо стану виконання закону №4071-IX про облік шкоди, завданої особистим немайновим правам громадян унаслідок збройної агресії РФ.
Фото: Korrespondent.netПопри ухвалення документа ще у листопаді 2024 року (набрав чинності 18 січня 2025 року), ключові механізми його реалізації досі залишаються неповноцінно впровадженими.
Закон передбачає створення двох основних інструментів: системи обліку інформації про шкоду, яка має фіксувати широкий спектр порушень – від загибелі та зникнення безвісти до катувань, сексуального насильства і втрати доступу до базових послуг, – а також окремого реєстру щодо депортованих і примусово переміщених дітей.
Як зазначили під час слухань, уряд затвердив порядок функціонування системи лише у квітні 2025 року. Втім, станом на початок 2026 року вона перебуває лише на другому етапі впровадження і фактично не має визначеного фінансування.
За словами голови комітету Галини Третьякової, ситуацію ускладнило припинення підтримки міжнародних донорів, зокрема через згортання програм USAID, що призупинило створення цифрової платформи. Водночас більш результативним є реєстр депортованих дітей, який адмініструє Міністерство юстиції. За словами Третьякової, станом на березень 2026 року підтверджено факти депортації або примусового переміщення 19 915 дітей.
Заступник міністра соціальної політики з питань цифрового розвитку Анатолій Комірний повідомив, що технічні вимоги до системи вже розроблено, однак реалізація проєкту призупинилася після завершення донорської програми. Наразі, за його словами, робота ведеться паралельно у двох напрямах – вдосконалення наявних рішень і підготовка до запуску нової системи.
“У нас є повна фіксація осіб, які є внутрішньо переміщеними, щоб не втрачати цю інформацію. Ми розширюємо її, створюючи анкети щодо потреб у житлі, медицині та соціальних послугах. Працюємо над доробками існуючих систем, щоб згодом перенести й систематизувати дані в новій системі”, – зазначив він.
Водночас Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував стан виконання закону. За його словами, відсутність системного обліку унеможливлює встановлення точної кількості постраждалих.
Лубінець також звернув увагу, що після реорганізації профільного міністерства – Мінреінтеграції, саме Мінсоцполітики отримало відповідальність за формування політики у цій сфері, однак комплексного підходу досі не сформовано.
“Саме на Мінсоцполітики покладено реалізацію закону про облік інформації про шкоду, створення відповідної інформаційної системи, підготовку законопроєкту про підтримку постраждалих, і формування комплексної державної політики в цій сфері. Проте на практиці ми бачимо, що жодне з цих завдань досі не реалізовано. В цьому контексті виникає запитання, чи дійсно захист постраждалих від війни є реальним пріоритетом уряду”, – говорить Лубінець.
Нагадаємо, Омбудсман ще у травні 2025 року розкритикував реорганізацію Мінреінтеграції та назвав це викликом серед загальнодержавних проблем у сфері захисту прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Росії проти України.
Проблему фрагментованості даних підтвердила і Постійна представниця президента в АР Крим Ольга Куришко. Вона наголосила, що нинішні реєстри не враховують частину постраждалих, зокрема дітей, вивезених з окупованого Криму ще з 2014 року.
“Для нас як для інституції дійсно не вистачає консолідації інформації в системі обліку шкоди. Наприклад, у реєстрі відомостей щодо дітей немає кримчан, депортованих з 2014 року. Ми, як держава, не маємо забувати про людей, які постраждали ще з 2014 року. І ситуація ускладнюється ще тим, що ці діти вже дорослі – за 12 років тимчасової окупації частина із них вже виросла. Але це не означає, що ми не маємо заявляти про них”, – зазначила вона.
Представники правозахисного сектору також наголосили на відсутності єдиного підходу до державної політики. Керівниця програми адвокації БФ “Право на захист” Ксенія Гедз підкреслила, що в Україні досі немає органу, відповідального за координацію виконання закону. Вона також зауважила, що реалізувати окремі пункти закону про облік немайнової шкоди можна вже зараз.
“Створення системи – це критично важливо, але це не основне. Наразі на рівні центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Пенсійного фонду, вже можна робити ряд заходів, які будуть сприяти імплементації цього закону, як це визначено постановою №450”, – зазначила Гедз.
Вона також звернула увагу, що уряд досі не визначив категорії постраждалих, як того вимагає закон, і не розробив законопроєкту про комплексну систему їхньої підтримки.
Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова наголосила на необхідності синхронізації наявних реєстрів і формування єдиного визначення “постраждалого”.
“Ми не говоримо про створення нового реєстру – ми говоримо про те, як чинні реєстри можуть між собою узгоджуватися й абсорбувати інформацію про завдану шкоду. В нас є щонайменше 13 категорій осіб, які отримують підтримку від держави. Категорій постраждалих багато, але єдиного підходу до того, як ми їх підтримуємо – немає. Нам потрібен сталий підхід”, – зазначила Луньова.
За словами Луньової, відсутність системності призводить до того, що частина постраждалих, зокрема жертви катувань чи інших воєнних злочинів, взагалі випадають із системи підтримки.
“Політика підтримки постраждалих має бути синхронізована не тільки через рамковий закон, але і через стратегічне бачення уряду. Тому що докази й документи втрачаються, і нам дуже важливо, щоб ця інформація збереглася, і не довелося повторно травмувати людей, запитуючи через 10–12 років про те, як вони постраждали”, – наголосила правозахисниця.
Нагадаємо, Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України подала свої пропозиції до рекомендацій комітетських слухань у Верховній Раді щодо виконання закону №4071-IX про облік шкоди, завданої особистим немайновим правам громадян унаслідок збройної агресії РФ 11 березня 2026 року.
Також Коаліція ще у 2025 році закликала Верховну Раду посилити контроль над імплементацією законів, зокрема документа №4071-IX. Ця рекомендація лишається актуальною і для роботи XV сесії парламенту.
Коаліція вважає системний облік шкоди, завданої майновим і немайновим правам постраждалих від агресії РФ, одним із ключових пріоритетів держави у 2026 році. Без цього неможливо забезпечити повноцінну підтримку постраждалих.
