Екссуддя Олександр Федюк, якого звинувачують у перешкоджанні проведенню мирних зібрань під час Євромайдану, не визнає своєї провини

25 березня в Шевченківському районному суді Києва продовжилася стадія дебатів у справі про незаконне перешкоджання організації та проведенню мирних зібрань під час подій Євромайдану, де обвинувачується колишній суддя Дніпровського районного суду міста Києва Олександр Федюк. Його також звинувачують у постановленні свідомо неправосудних ухвал про обрання запобіжних заходів протестувальникам Олександру Цушку, Володимиру Сиваку та Євгену Чувільову 19 лютого 2014 року, зокрема про взяття явно невинуватих під варту.

Про це повідомляє видання ZMINA із судового засідання.

Фото: Watchers

Олександр Федюк заявив, що не визнає своєї провини, і так само заперечував її під час досудового розслідування.

“Вважаю, що мою провину у вчиненні цих кримінальних правопорушень не доведено, а, навпаки, під час розгляду всіх обставин та в їхній сукупності доведено невинуватість. Матеріали допитів потерпілих Олександра Цушка, Володимира Сивака та Євгена Чувільова, а також свідків – колишніх співробітників Дніпровського районного суду Києва Вишенської та Боженко – доводять лише факт ухвалення мною рішення 19 лютого 2014 року щодо обрання запобіжних заходів стосовно вказаних потерпілих. Хоча цей факт ані мною, ані моїми захисниками не оскаржувався”, – зазначив Федюк.

Федюк також послався на свідчення потерпілого Євгена Чувільова, надані під час судового засідання 15 червня 2021 року. За словами обвинуваченого, тоді Чувільов нібито заявляв, що під час досудового розслідування давав свідчення під тиском. Як зазначив Федюк, про це також повідомляла захисниця потерпілого – адвокатка Анна Литвин.

“На підставі цих показів Чувільова прокурор Іван Недвига після заміни обвинувачення був змушений ухвалити рішення про закриття провадження в цій частині”, – зазначив Чувільов.

Федюк також зазначив, що під час подій 19 лютого 2014 року прокурор, який брав участь у розгляді відповідних клопотань, наполягав на застосуванні до підозрюваних запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У зв’язку з цим обвинувачений вважає безпідставними твердження сторони обвинувачення про те, що його дії були зумовлені особистими мотивами та бажанням отримати професійні преференції. Крім того, Федюк звернув увагу на те, що прокурори, які брали участь у розгляді цих справ, не були притягнуті до відповідальності.

Свою позицію Федюк також обґрунтував тим, що винесені ним ухвали не були скасовані.

“Враховуючи той факт, що винесені мною ухвали як судді Дніпровського районного суду міста Києва 19 лютого 2014 року, про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо Цушка, Сивака та Чувільова, а також особисте зобов’язання Чувільова, набрали законної сили, не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку, – можуть вважатись і на сьогодні законними й обґрунтованими”, – зауважив він.

Обвинувачений екссуддя також зазначив, що 19 лютого 2014 року розглянув три клопотання про застосування запобіжних заходів. За його словами, у справі Євгена Чувільова суд відмовив у задоволенні клопотання про тримання під вартою та звільнив його в залі суду, застосувавши запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

“Твердження прокурора, яке викладено в обвинувальному акті, щодо ухвалення мною вказаних рішень з метою отримання преференцій є неконкретизованими, оскільки незрозуміло, за яке саме рішення я бажав отримання особистих благ. Оскільки я тоді розглянув три клопотання й ухвалив три різних рішення”, – сказав Федюк. 

Він також закликав суд врахувати контекст подій лютого 2014 року. За його словами, вони “характеризувалися безпрецедентним загостренням конфлікту між мітингувальниками та правоохоронцями”, “становили загрозу життю” обох сторін, а держава “переживала кризу політичної влади, якої ніколи до цього не було”.

У зв’язку з цим обвинувачений зазначив, що судді на той момент діяли в умовах значного тиску та, розглядаючи клопотання про запобіжні заходи, оцінювали ризики відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Він також додав, що, ухвалюючи рішення, керувався необхідністю виконання обов’язків судді та гарантування безпеки осіб, які перебували під юрисдикцією держави – мирних протестувальників та правоохоронців.

Підсумовуючи свій виступ, Федюк попросив суд визнати його невинуватим. Цю позицію підтримав його захисник. Шевченківський районний суд міста Києва долучив промову сторони захисту до матеріалів справи.

Своєю чергою прокурор Офісу генерального прокурора Іван Недвига наполягав, що зібрані в справі докази є достатніми для доведення провини обвинуваченого.

“Під час судового розгляду було ретельно досліджено матеріали справ, зокрема щодо потерпілого Чувільова, а також обставини розгляду справ Цушка і Сивака. З урахуванням вивчених доказів вважаю, що провину обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом належними й припустимими доказами”, – наголосив Іван Недвига.

На цьому Шевченківський районний суд міста Києва завершив стадію дебатів. Обвинуваченому Олександру Федюку надали право останнього слова, яке він зможе виголосити на наступному засіданні 24 квітня.

Нагадаємо, зранку 20 лютого 2014 року були вбиті 48 протестувальників, ще понад 90 отримали вогнепальні поранення.

Через протиправні дії працівників органів внутрішніх справ 55 учасників мирного зібрання на майдані Незалежності в Києві дістали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, більш ніж 300 учасників були змушені тікати із середмістя столиці й переховуватися в приміщенні Михайлівського собору. Ці події призвели до суспільно-політичної кризи, масових протестів проти чинного на той час політичного керівництва держави.

Читайте також: Непокаране зло в справах Майдану.