ЄС передав Україні перелік критеріїв вступу: акцент, зокрема, на боротьбі з корупцією та верховенстві права

Дата: 23 Лютого 2026
A+ A- Підписатися

Європейський Союз передав Україні ключові документи з умовами вступу до ЄС, у яких детально описано критерії, за якими перевірятимуть готовність країни. Значний акцент у цих вимогах зроблено на боротьбі з корупцією, посиленні незалежності антикорупційних органів та дотриманні верховенства права й прав людини.

Про це пише “Європейська правда”, яка й оприлюднила документ

Фото з інстаграм-сторінки Володимира Зеленського

У документі наголосили на значному прогресі країни в боротьбі з корупцією та запобіганні їй, водночас визначили низку конкретних вимог.

Зокрема, ЄС вимагає впровадження стратегічної та законодавчої рамки протидії корупції, включно з поетапним узгодженням норм українського законодавства з правом ЄС та рекомендаціями міжнародних організацій, таких як GRECO (Група держав проти корупції), Організація економічного співробітництва та розвитку та Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Україна має забезпечити ефективну координацію, планування бюджету, моніторинг і оцінювання антикорупційної стратегії та плану дій.

Документ також визначає необхідність посилення незалежності та ефективності спеціалізованих антикорупційних органів, розширення підслідності Національного антикорупційного бюро на всі державні посади з високим рівнем ризику та надання Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повноважень відкривати кримінальні провадження проти народних депутатів без попереднього схвалення генерального прокурора.

У сфері запобігання корупції Україна має розвивати та впроваджувати правові й політичні рамки щодо електронних декларацій, захисту інформаторів, врегулювання конфлікту інтересів, лобіювання та фінансування політичних партій і виборчих кампаній, а також забезпечити ефективні, пропорційні та стримувальні санкції в разі порушень.

Крім того, документ передбачає створення стійкої практики розслідувань, судових переслідувань та ухвалення обвинувальних вироків у справах про корупцію, зокрема щодо високопосадовців, а також збільшення кількості та вартості вилучених, заморожених і конфіскованих активів. Україна має вилучити із законодавства положення про автоматичне закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування та переглянути наявні строки.

Насамкінець ЄС наголошує на важливості інтеграції антикорупційних заходів у відповідних секторах через проведення оцінювання ризиків та застосування системних заходів для забезпечення доброчесності в найвразливіших сферах.

За традиційною схемою вступу до ЄС держава-кандидат має інтегрувати у своє законодавство всі норми права ЄС. На практиці перевірку виконання робіт ЄС здійснює за обмеженим переліком критеріїв, які називають критеріями закриття переговорів. Для ключових сфер, таких як верховенство права, боротьба з корупцією та права людини, застосовуються також проміжні критерії (interim benchmarks). Це дозволяє ЄС у разі потреби визначати додаткові вимоги на фінальному етапі, якщо розвиток ситуації в правосудді потребуватиме додаткових змін.

“Європейська правда” зазначає, що навіть за можливого прискореного вступу України до ЄС – ймовірно, навіть у 2027 році – Україна не зможе уникнути виконання критеріїв. ЄС може лише відтермінувати частину вимог, перетворивши їх з передумов на післяумови, але відмовитися від їхнього виконання країна не зможе. Джерела видання, які беруть участь у переговорах, повідомляють, що низку вимог за кластером “Основи” – у сферах верховенства права, антикорупції та прав людини – Україна має виконати ще до вступу, навіть за найшвидшого сценарію.

Нагадаємо, результати дослідження Info Sapiens, проведеного на замовлення Центру “Нова Європа”, яке вивчало ставлення суспільства до зовнішньої політики, безпеки та євроінтеграції, свідчать про те, що українці пов’язують успіх європейської інтеграції насамперед із внутрішніми змінами в країні. Найважливішим показником вони називають боротьбу з корупцією – так відповіли 19,2% опитаних. Далі йдуть підвищення рівня життя (12%) та дотримання принципу верховенства права (8,4%).

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter