Менш ніж половина літніх в Україні користуються електронними послугами

Щонайменше 39% серед опитаних літніх людей в Україні користуються цифровими послугами. 

Такі дані дослідження Київського міжнародного інституту соціології.

Літня жінка з мобільним телефоном переглядає портал “Дія”. Фото: ООН

За рік літніх користувачів електронних послуг побільшало з 26%, але щоденно користуються інтернетом лише 53% старших українців, а 28% узагалі не користуються. За даними Пенсійного фонду, на жовтень 2025-го серед громадян було більш як 10,2 мільйона пенсіонерів, а майже третина з них отримують менш як 3,3 тисячі пенсії.

Дослідники кажуть, що саме вік та рівень достатку лишаються головними факторами доступу до мережі. 

“Розрив у доступі до інтернету між людьми із різним достатком ще більше зріс. Так, у 2025 році люди із середнім та високим достатком близько на 4% стали частіше користуватися інтернетом, тоді як для людей із низьким достатком рівень користування залишився без змін. Це свідчить про актуальність проблеми цифрового розриву і необхідність її врахування під час розробки політик і нових продуктів у сфері цифровізації”, – коментує дані виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Загалом серед опитаних 81% щодня користується інтернетом, а 11% – нерегулярно, дві-три години на тиждень і рідше. Щодо користування електронними послугами, то за останній рік їх побільшало з 55 до 59%. Водночас на 4% поменшало тих, хто не користувався жодними електронними послугами, – 38%.

Майже половина (48%) користувалися послугами в “Дії”, ще 15% платно отримували інформацію з держреєстрів чи робили цифрові витяги, так само 15% користувалися послугами з пенсійних питань, ще 13% – у сфері особистого транспорту, а по 12% отримували субсидії та цікавилися податковими питаннями.

Ілюстраційне зображення жінки, яка тримає в руках мобільний телефон. Фото: Unsplash

Абсолютна більшість вважає свій досвід радше або дуже позитивним, а основна причина, чому не користувались е-послугами протягом року, – відсутність потреби (77%). Щодо інших мотивів: 

• брак навичок (22%), притому що удвічі рідше, ніж рік тому, опитані називали цю причину;
• недовіра до електронних сервісів (15,5%);
• відсутність пристрою з виходом в інтернет (15%);
• незнання, що така послуга доступна (11%).

Найбільше державними електронними послугами користувалися молодші чоловіки з вищою освітою та вищим рівнем достатку з більших населених пунктів. Це не змінилося за останні два роки.

Соціологи торік у вересні та жовтні опитали понад 2 тисяч людей, старших за 18 років, які проживали на територіях, контрольованих урядом станом на 23 лютого 2022 року.

Нагадаємо, що в Україні існує цифрова дискримінація, адже не всі люди мають пристрої та доступ до мережі, щоб скористатися послугами, про що не перший рік кажуть правозахисники. Юристка у сфері цифрового законодавства Уляна Шадська кілька років тому детально пояснювала в колонці для ZMINA, що зворотний бік тотальної цифровізації – позбавлення альтернатив.

“Адже якщо, наприклад, від деяких сервісів, які пропонує бізнес, можна відмовитися, то зовсім інша річ – коли держава позбавляє можливості в отриманні соціальних послуг. Водночас створюючи дискримінацію, яка є наслідком саме її неефективної політики. Населення потрібно поступово готувати до життя у світі технологій, а не агресивно їх нав’язувати”, – радила правниця. 

Торік для того, щоб подорожувати залізницею, увели перевірку через “Дія.Підпис”, що в підсумку критикували громадськість та правозахисники. Так само довго уряд не передбачав можливості перевірити здоров’я після 40 років за національною програмою, якщо людина не має “Дії”. Тепер ті, хто застосунком не користуються, можуть подати заявку через ЦНАП.