Внаслідок російської агресії загинули 67 священників та зруйновані 650 храмів – МЗС

РФ використовує Російську православну церкву (РПЦ) як інструмент ідеологічного контролю та репресій на окупованих територіях України. За даними Міністерства закордонних справ України, від дій окупаційної влади постраждали щонайменше 67 священнослужителів. Окрім людських втрат, задокументовано майже 650 випадків пошкодження або повного руйнування культових споруд різних конфесій.

Про це під час презентації звіту “Контроль віри силою” розповів автор документа та релігієзнавець Владислав Гаврилов, передає ZMINA. 

Степан Подольчак. Фото: Каланчацька селищна військова адміністрація

Медійна ініціатива за права людини представила результати дослідження щодо фактів переслідування Російською Федерацією представників різних релігійних конфесій на окупованих територіях.

За словами Гаврилова, діяльність РПЦ на захоплених територіях спрямована на поширення пропаганди “руского міра” та тотальне зачищення релігійного ландшафту. Окупаційна влада вдається до системних переслідувань духовенства, заборон богослужінь та примусового захоплення храмів.

“Російська православна церква превентивно готує монополію релігійного життя. Вони приносять свою ідеологію, свою політику, зачищають повністю релігійний простір інших церков, знищують їх і переслідують“, – зазначає автор звіту.

Гаврилов наголошує, що методи тиску включають погрози ув’язненням, вимоги порушувати таємницю сповіді та фізичне знищення незгодних. Зокрема, пастору церкви “Благодать” Михайлу Брицину з Мелітополя окупанти прямо заявили, що протестантські церкви не мають права на існування і з часом будуть заборонені навіть у самій РФ на користь РПЦ. Аналогічного тиску зазнає й Українська греко-католицька церква.

Показовою є історія священника УГКЦ Олександра Богомаза. Співробітники ФСБ вимагали від нього порушити таємницю сповіді, щоб виявити проукраїнських громадян. У разі відмови йому погрожували підкинути зброю та заборонену літературу для фальсифікації проти нього справи. Зрештою його депортували на підконтрольну українській владі територію.

Двох інших священнослужителів УГКЦ – Івана Левицького та Богдана Галету – окупанти незаконно утримували у Бердянській та Горлівській колоніях. Під час затримання їх привезли до ізолятора для оформлення протоколу про зобов’язання отримувати дозвіл окупаційної влади на служіння. Місце та умови їхнього перебування залишалися невідомими до моменту звільнення. Стан здоровʼя Галети погіршувався через цукровий діабет та відсутність необхідних медикаментів. У червні 2023 року їх обох звільнили.

“І так само отцям говорили, що ми буцімто знайшли у вас зброю. І вам дадуть 25 років позбавлення волі, якщо ви не перейдете до російської православної церкви”, – розповідає Гаврилов.

Схожа ситуація спостерігається і в громадах Православної церкви України. У селищі Каланчак на окупованій Херсонщині росіяни закатували до смерті отця Степана Подольчака, а потім викликали його дружину для опізнання тіла.

“Російські окупанти виламали двері, потім напівроздягненому священнику наділи мішок на голову та вивезли у невідомому напрямку“, – йдеться у звіті.

Також росіяни застосовують до українського духовенства репресивні заходи у формі примусової депортації. Наприклад, 74-річного мелітопольського священника ПЦУ Святослава Пітерського виселили через відмову визнати результати псевдореферендуму щодо анексії Запорізької області.

Окрім священників ПЦУ, окупанти також репресують українських духовників УПЦ МП. У січні 2025 року окупаційний суд Запорізької області засудив протоієрея з Токмака Костянтина Максимова до 14 років позбавлення волі. Чоловіка визнали винним у шпигунстві на користь України. Причиною переслідування стала відмова підписати документ про перехід Бердянської єпархії УПЦ у безпосереднє підпорядкування РПЦ. 

“РПЦ зараз працює не як церква, а як ідеологічний інструмент, який прямо і цинічно використовується для того, щоб переслідувати українців на окупованих територіях і знищувати релігійну свободу“, – додає він.

Нагадаємо, що священник Констянтин Максимов служив у храмі Успіння Пресвятої Богородиці в Токмаку Запорізької області з 2021 року. Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року росіяни окупували Токмак. 

Кримінальне провадження проти Максимова порушили за матеріалами “ефесбівців”. Священнослужитель із квітня 2022 до лютого 2023-го нібито збирав відомості з координатами дислокації технічних засобів протиповітряної оборони Росії, розташованих на території міста Токмак та району. Згодом передавав їх Службі безпеки України.

Так званий Запорізький обласний суд, розташований у Мелітополі, визнав Максимова винним у шпигунстві та засудив до 14 років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму.

Мати зниклого священника Світлана Максимова повідомила, що 16 травня 2023 року Костянтин виїхав з окупованого Токмака з волонтерською гуманітарною місією через Крим. Вранці того ж дня чоловік телефоном повідомив друзям, що під’їхав до контрольно-пропускного пункту в місті Чонгар. Священнослужителя зняли з рейсу та затримали російські військові.