Попри схвалену фінансову допомогу для родин цивільних бранців, гроші отримали не всі – правозахисниця

Цьогоріч родини цивільних бранців зіткнулися з проблемою виплати державної допомоги в розмірі 100 тисяч гривень. Навіть за наявності підтвердженого статусу позбавлення свободи частина сімей залишається без виплат через брак коштів.

Про це координаторка груп родин полонених і зниклих безвісти Медійної ініціативи за права людини Олена Бєлячкова розповіла на Громадському радіо.

Олена Бєлячкова

За її словами, родини цивільних бранців, яким комісія підтвердила факт позбавлення особистої свободи, мають право на виплату в розмірі 100 тисяч гривень.

“Фінансову підтримку отримують тільки ті родини, які мають підтверджену інформацію, що рідна цивільна людина незаконно утримується РФ, і комісією Міністерства розвитку громад і території надано відповідний статус такій особі“, – пояснює правозахисниця.

Ці кошти були спрямовані на підтримку великої кількості звільнених з російської неволі військових і цивільних. Саме тому цьогоріч частина сімей незаконно ув’язнених бранців залишилася без виплат.

“І, відповідно, родини хоча і отримували рішення, але фізично не змогли отримати кошти через їх нестачу“, – додає вона.

Нагадаємо, цивільні, що повернулися з російської неволі, зможуть отримати разову грошову допомогу в розмірі 50 тисяч гривень. Для цього вони мають подати заяву до Міністерства розвитку громад та територій України, обов’язково надавши довідку від Обʼєднаного Центру з координації пошуку та звільнення військовополонених і незаконно позбавлених волі осіб.

На сьогодні держава вже здійснила близько 12 тисяч виплат на суму близько 1,2 мільярда гривень, з яких 359 мільйонів гривень – одноразова допомога після звільнення, та 818,7 мільйона гривень – щорічна допомога.

Раніше ZMINA писала, що міжвідомча комісія, яка встановлює факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та діє при Міністерстві розвитку громад і територій України, має обґрунтовувати відмови в наданні відповідного статусу звільненим цивільним, а також заслуховувати колишніх бранців під час своїх засідань.

Правозахисники закликали уряд запровадити ефективну систему підтримки для людей, які постраждали внаслідок міжнародних злочинів з боку РФ, зокрема через катування, незаконне позбавлення волі, насильницькі зникнення або інші тяжкі порушення. 

Експерти радять розв’язувати ці проблеми шляхом запровадження урядом базової системи підтримки для цивільних бранців. Сюди б входило надання матеріальної, медичної та психологічної допомоги, реабілітаційних послуг, житла для тимчасового проживання, правничої допомоги, соціального супроводу та сприяння реінтеграції. Для реалізації таких планів необхідно ухвалити відповідну урядову програму.

Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова вважає, що зараз не потрібно поспішати з внесенням змін до Закону “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України”.

“Я довго була адептом того, що цей закон треба переглянути в контексті широкомасштабного вторгнення. І насамперед через те, що він не був написаний для ситуації, коли захоплення військових у полон чи незаконне утримання цивільних з боку РФ є системною та масштабною практикою. Можливо, варто відверто поговорити, а чи має цей закон застосуватися до військовополонених, адже факт їхнього утримання в полоні не має потребувати рішення комісії: є відомчі процедури підтвердження цього факту. Але чи зможемо ми зараз мати відкриту дискусію про це й про інші можливі зміни до закону? Це велике питання”, – зазначає вона. 

Правозахисниця радить продовжувати напрацьовувати зміни до закону, щоб суттєво його переосмислити. Але поки що складно говорити, чи є реальні перспективи підтримки парламентом цих змін.

Саме тому експерти звернулися до прем’єрки Свириденко з пропозицією закріпити за одним з міністерств повноваження щодо формування державної політики стосовно постраждалих від збройної агресії, зокрема потерпілих від воєнних злочинів.

Директорка з адвокації ZMINA наголошує, що поки вони разом з колегами напрацьовують моделі базової підтримки. Планується проведення консультацій з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, оскільки така підтримка має обов’язково охоплювати соціальний супровід тих, хто повертається з російської неволі.

Луньова зазначає, що не всі питання можна буде розв’язати через постанову Кабміну, але більшість із них вдасться вирішити завдяки розробленню програм підтримки звільнених цивільних. До неї входила б, зокрема, психологічна, медична, соціальна, правова й матеріальна допомога. 

Фото: ГО “Цивільні в полоні”