Перед смертю мера Дніпрорудного Євгена Матвєєва двічі жорстоко побили у СІЗО міста Кізел

Про це повідомив Офіс генерального прокурора.

Мер Дніпрорудного Євген Матвєєв

Двоє військовополонених, яких звільнили у квітні 2025 року, повідомили журналістам “Слідство.Інфо”, що Євгена Матвєєва побили під час так званої “прийомки” у СІЗО №3 міста Кізел Пермського краю.

Один із них, звільнений полонений Данило, розповів, що після побиття Матвєєєв прожив ще кілька днів і помер від отриманих травм. За його словами, після “прийомки” Матвєєва не відвели до камери – його, ймовірно, занесли туди через тяжкий стан.

26 грудня 2025 року українські правоохоронці оголосили підозру керівнику кізельського СІЗО Вʼячеславу Перевозкіну. За даними слідчих, 5 вересня 2024 року під час “прийомки” росіяни били Матвєєва руками, ногами, гумовими кийками, а також змушували виконувати фізичні вправи та здійснювали психологічне насильство. Це все тривало близько 4 годин.

Керівник кізельського СІЗО Вʼячеслав Перевозкін

Після цього Євгена утримували у холодній камері без теплого одягу, гарячої води, засобів гігієни та ліків. Чоловік постійно непритомнів й не міг ходити. Однак йому не надавали жодної медичної допомоги. 

Як зазначають розслідувачі, за вказівками начальника СІЗО Вʼячеслава Перевозкіна, бранців обмежували в їжі та воді, а ходити в туалет можна було лише за командою. 

“А також заборона сидіти і лежати до відбою. Утримання було поєднане з повним контролем над його діями: за ним здійснювалося постійне спостереження, усі дії виконувалися виключно за командою наглядача, було заборонено розмовляти з іншими утримуваними”, – йдеться у повідомленні про підозру. 

Того ж дня, 5 вересня, щонайменше 8 наглядачів вивели всіх в’язнів з камери, де перебував Євген, й побили. Повертаючись до камери, мер Дніпрорудного перечепився, за що його знову побили.

7 вересня 2024 року, за інформацією правоохоронців, Матвєєв помер від закритої травми тіла з множинними переломами ребер, ушкодженням легень та листків плеври.

Після загибелі мера у СІЗО провели перевірку, але Перевозкін намагався приховати причину смерті чоловіка. Керівник в’язниці примусив військовополонених та цивільних давати брехливі свідчення. Вони змушені були казати, що Матвєєв помер сам, а не через силові дії співробітників тюрми.

Раніше ZMINA писала, що Євгенія Матвєєва затримали 13 березня 2022 року на одному з російських блокпостів на виїзді з міста Дніпрорудне. На той момент мер продовжував виконувати свої обов’язки. 27 лютого 2022 року місцеві мешканці, очолювані Матвєєвим, не пропустили до міста російську військову колону. Пізніше міський голова намагався організувати забезпечення гуманітарних потреб містян – випікання хліба, допомогу малозабезпеченим і літнім людям, опікувався питаннями евакуації цивільного населення в бік міста Запоріжжя і підтриманням правопорядку в місті. Матвєєв відмовився співпрацювати з російським окупаційним контингентом.

Під час обміну тілами 29 листопада 2024 року росіяни повернули Україні й тіло міського голови Дніпрорудного.

4 грудня правозахисні організації разом зі ZMINA зробили заяву щодо смерті Матвєєва. У ній вони закликали міжнародну спільноту терміново відреагувати й докласти всіх зусиль, щоб запобігти загибелі інших незаконно утримуваних українців.

Чоловіка поховали на Київщині 5 грудня.

За наявною інформацією, Матвєєва незаконно утримували на території Російської Федерації, його утримання було підтверджене Росією через Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) у 2023 році. Обставини загибелі Євгенія Матвєєва невідомі.

Нагадаємо, що наразі Російська Федерація незаконно утримує низку представників місцевого самоврядування. Зокрема, це мер міста Гола Пристань Олександр Бабич, мер міста Херсона Ігор Колихаєв, депутат Куп’янської міськради Микола Маслій, незаконно засуджений депутат Новокаховської міської ради Ігор Протоковило. Невідоме місце перебування затриманого старости села Нові Боровичі Чернігівської області Анатолія Сірого.