За мовами нацменшин у школах слідкуватиме освітній обмудсман
Збалансованим вивченням рідних мов нацменшин та державної мови у школах опікуватиметься освітній омбудсман.
Як передає кореспондент Центру прав людини ZMINA, про це під час форуму “Права та свободи національних меншин в Україні: соціальні рішення, правове регулювання” повідомила Світлана Харченко, головна фахівчиня відділу змісту освіти, мовної політики та освіти нацменшин у Міністерстві освіти і науки України.
Світлана Харченко“Зараз затверджується положення про роботу омбудсмана і формується склад його секретаріату. Орган має запрацювати в листопаді 2019 року. Закон про освіту дає національним меншинам та корінним народам насамперед, зокрема, збалансований підхід державної та рідної мов, запроваджує європейські цінності в національну систему освіти та якість освіти”, – сказала вона.
Представниця міністерства повідомила, що закон про мову гарантує вивчення рідної мови поряд з українською для учнів корінних народів 1–11-х класів. В Україні діти нацменшин 1–4-х класів навчаються кримськотатарською, болгарською, молдовською, польською, румунською, словацькою, угорською та російською мовами. У 5–11-му класах – молдавською, польською, румунською, угорською та російською.
Окрім цього, 30 мов вивчають як іноземні мови й мови національних меншин та корінних народів.
За даними міністерства, у 2018–2019 навчальних роках в Україні рідними мовами – болгарською, кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, словацькою та угорською – навчалися 357 834 учнів.
Аби виконати ст. 7, 21 закону про освіту, ст. 21 закону про функціонування української мови як державної, міністерство розробило дорожню карту імплементації норм законодавства. У документ увійшли такі розділи, на які передбачили фінансування:
- створення додаткових умов для вивчення української мови;
- забезпечення закладів загальної середньої освіти сучасними засобами навчання і навчальною літературою українською мовою;
- створення онлайн-ресурсів для вивчення української мови;
- організація мовних таборів для учнів;
- підготовка підвищення кваліфікації вчителів;
- збереження національної самобутності корінних народів і національних меншин як складової українського суспільства;
- підтримка українського шкільництва за кордоном;
- консультації з громадськістю;
- міжнародне співробітництво;
- комунікація освітньої реформи.
Представник Всеукраїнської національно-культурної молдовської асоціації Анатолій Фєтєску заявив, що норми законодавства змушують національні меншини зрештою відмовитися від вивчення рідної мови в школах.
Водночас учасник робочої групи з напрацювання закону про мову Андрій Смолій зауважує: цей закон часто трактують через призму спотворених фактів. Він наполягає, що закон не забороняє інших мов.
“Часто зі ЗМІ, особливо з медіа держави-агресора, лунає, що закон про державну мову щось забороняє. Це неправда. Він допомагає українській мові після сотень років заборон зайняти своє місце серед інших мов як єдиній державній мові в Україні. Закон допомагає отримати інформацію та послуги державною мовою і не забороняє це робити іншими мовами. У публічному просторі як громадяни України, так й іноземці мають право використовувати іншу мову”, – зазначив Смолій і додав, що схожі закони є в державах, які потерпали від колоніального гніту, зокрема в Польщі, Латвії, Литві, Естонії.
Нагадаємо, 25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, спрямований на посилення ролі офіційної мови. Документ набув чинності 16 липня 2019 року. Закон передбачає перехідний період: його положення про використання мови в освіті, друкованих ЗМІ, книговиданні, рекламі та у сфері послуг починають діяти між січнем 2020 та січнем 2030 року.
У травні 2019 року ZMINA повідомляла, що члени Ради Безпеки ООН відмовилися проводити засідання щодо українського закону про мову, на якому наполягала Росія.
