Міжнародний реєстр збитків для України оприлюднив список організацій, які безкоштовно допомагають потерпілим із заявами
На сторінці Міжнародного реєстру збитків для України з’явився список громадських формувань, які, зокрема, консультують та допомагають потерпілим із заповненням заяв до реєстру.
Відповідний розділ міститься на сторінці реєстру.
Наразі різні форми безоплатної допомоги надають 22 організації. У цьому списку громадяни можуть детально ознайомитися з контактними даними, видами допомоги та питаннями, з яких така допомога надається.
Читайте також: Міжнародний реєстр збитків: як подавати заяви, пов’язані з втратою майна – поради юриста
Ці громадські формування ввійшли до Координаційної платформи, створеної для налагодження партнерства між Реєстром збитків для України та організаціями громадянського суспільства, що допомагають заявникам у процесі подання заяв.
Платформа ґрунтується на підході, орієнтованому на потерпілих, і покликана посилити підтримку тих, хто звертається до реєстру. Організації громадянського суспільства, що працюють з постраждалими від війни людьми та громадами, відіграють ключову роль у цьому процесі.
Читайте також: Як подати заяву на компенсацію до Реєстру збитків через зниклого безвісти родича – інструкція
У Реєстрі збитків інформують, що організації громадянського суспільства можуть долучитися до Координаційної платформи. Для цього необхідно:
- Заповнити опитувальник з інформацією про вашу організацію та напрями її діяльності.
- Подати форму реєстрації для визначення відповідальної особи від вашої організації.
Водночас у реєстрі звертають увагу, що вся інформація, розміщена в розділі, надана громадськими організаціями в обсязі, визначеному ними самостійно. Реєстр не керує їхньою діяльністю та не відповідає за її результати.
“Якщо ваша громадська організація, до прикладу, не надає допомоги постраждалому населенню, але водночас ви хочете допомогти таким людям, ви можете відправити їх на цей розділ Міжнародного реєстру збитків для України, щоб людина знайшла контакти й отримала ту допомогу, на яку вона розраховує”, – закликав громадські організації спеціаліст з інформаційно роз’яснювальної роботи київського офісу Реєстру збитків для України Ілля Федін під час онлайн-обговорення “Громадський діалог та розробка рекомендацій щодо вдосконалення доступу до Реєстру збитків для прифронтових та переміщених громад”, організованого ГО “НЦДСП “Відкриті двері”.
До Координаційної платформи також приєднався Центр прав людини ZMINA.
Правозахисна організація провадить інформаційно-роз’яснювальну роботу, надає правове консультування в певних категоріях та деяку правову допомогу.
Питання, з яких надається допомога:
- A2.2 – зникнення безвісти близького члена сім’ї;
- A2.4 – сексуальне насильство;
- A2.5 – катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження чи покарання;
- A2.6 – позбавлення свободи;
- A2.7 – примусова праця або служба.
Напередодні старший проєктний спеціаліст Міжнародного реєстру збитків для України Михайло Каменєв закликав громадян подавати заяви до реєстру.
- A1.1 “Вимушене внутрішнє переміщення”;
- A2.1 “Смерть близького члена сім’ї”;
- A2.2 “Зникнення безвісти близького члена сім’ї”;
- A2.3 “Серйозні тілесні ушкодження”;
- A2.4 “Сексуальне насильство”;
- A2.5 “Катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання”;
- A2.6 “Позбавлення свободи”;
- A2.7 “Примусова праця або служба”;
- A2.8 “Насильницьке переміщення або депортація дітей”;
- A2.9 “Насильницьке переміщення або депортація дорослих”;
- A3.1 “Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна”;
- A3.2 “Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна”;
- A3.3 “Втрата житла або місця проживання”;
- A3.6 “Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях”.
За словами спеціаліста з інформаційно роз’яснювальної роботи київського офісу Реєстру збитків для України Іллі Федіна, реєстр планує 2026 року відкрити остаточно всі категорії для фізичних та юридичних осіб, а також для держави Україна.
Під час онлайн-обговорення “Громадський діалог та розробка рекомендацій щодо вдосконалення доступу до Реєстру збитків для прифронтових та переміщених громад”, організованого ГО “НЦДСП “Відкриті двері”, Федін звернув увагу на преамбулу ухваленої конвенції, де міститься пункт зі згадкою про період із 2014 до 2022 року. У ньому йдеться, що, “хоча ця Конвенція і стосується міжнародно-протиправних діянь, скоєних Росією з 24 лютого 2022 року, це жодним чином не звільняє Російську Федерацію від жодної відповідальності за її міжнародно-протиправні діяння, скоєні в Україні або проти неї починаючи з 20 лютого 2014 року, і не виключає можливість внесення майбутніх змін до цієї конвенції з метою розширення її часових меж із 20 лютого 2014 року”.
У своєму виступі Федін процитував виконавчого директора Реєстру збитків для України Маркіяна Ключковського, який заявив, що реєстр загалом готовий приймати заяви від потерпілих щодо шкоди починаючи з 2014 року. Утім, для цього необхідно внести зміни до статуту Реєстру збитків для України, адже його діяльність ґрунтується на цьому статуті.
Читайте також: У Раді Європи пояснили, чому до Реєстру збитків для України не внесли заподіяну шкоду з початку російської агресії 2014 року
“Ці зміни до статуту може внести конференція учасників, яка складається з представників, делегованих урядами країн – учасників Реєстру збитків для України. Питання розширення часового мандата Реєстру збитків надзвичайно важливе та актуальне. Ці люди не забуті. Водночас це питання має не лише юридичний контекст, а й політичне забарвлення”, – цитує Іллю Федіна видання ZMINA. При цьому він підкреслив, що наразі ведеться обговорення щодо внесення змін до статуту.
