Школярі з прифронтових регіонів частіше навчаються онлайн, але саме вони найбільше вірять у освіту як ключ до майбутнього – опитування
Діти, які відвідують школу очно, мають більше друзів і відчуття підтримки, ніж ті, хто навчається дистанційно. Водночас учні з прифронтових територій, попри складні умови, найбільше розглядають освіту як шлях до самореалізації та відновлення майбутнього.
Такими є результати дослідження “Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення”, яке міжнародний благодійний фонд savED провів у 2025 році.
Фото: savEDТак, дослідження показало, що серед учнів, які навчаються очно, 57% мають багато друзів у школі, тоді як серед тих, хто навчається дистанційно, цей показник становить 41%. У прифронтових регіонах половина учнів досі навчається тільки онлайн, тоді як у більшості інших областей близько 90% дітей відвідують школу переважно очно. Саме школярі з прифронтових територій найчастіше вважають навчання ключем до майбутньої самореалізації – 52%.
Щодо планів після школи, 34% підлітків уже визначилися з майбутнім, 48% вагаються, а 18% ще не знають, що робитимуть. Більшість (53%) планує вступати до українських університетів, 17% – до технікумів і коледжів, 15% розглядають інші варіанти в межах країни, і лише 12% – життя за кордоном.
Попри війну, більшість учнів демонструє відносно стабільний психоемоційний стан: 82% задоволені життям, 81% відчувають сенс у своїх діях, 80% вважають себе щасливими, а 59% не відчувають постійної тривожності. Водночас 33% підлітків говорять про підвищену тривожність, і лише 21% визнають, що їм потрібна психологічна підтримка.
Кількість адміністрацій шкіл, які помічають освітні втрати в дітей, зросла з 66% у попередніх опитуваннях до 82%. Лише 29% вважають, що успішність покращилася, 28% бачать погіршення, решта не помічають змін. Серед учителів майже втричі зросла кількість тих, хто вважає бар’єром для навчання недостатню підтримку з боку батьків – із 9% до 24%.
“Ми бачимо, що школа є не лише місцем для уроків, а відчуття належності до неї — це не тільки емоційний показник, а важливий складник соціального капіталу, що сигналізує про рівень вкоріненості, включеності та участі в спільноті. Наявність якісних освітніх можливостей для дітей та підлітків – це критичний чинник життєстійкості громад та їхньої спроможності відновлюватися і розвиватися далі”, – зазначила співзасновниця фонду savEDГанна Новосад.
В опитуванні взяли участь понад 120 шкіл із різних регіонів, зокрема прифронтових, а також заклади з великою кількістю внутрішньо переміщених учнів. Дослідники зібрали 1924 інтерв’ю зі школярами, 1694 – з їхніми батьками, 2149 — з учителями та 99 – з адміністраціями.
Крім кількісного опитування, соціологи провели поглиблене дослідження у п’яти громадах на Київщині, Миколаївщині та Одещині.
Нагадаємо, що менш ніж половина опитаних українських підлітків вірить у позитивне майбутнє країни, проте понад половина з них не планує виїжджати за кордон. Рішення залишатися в Україні пов’язане з відчуттям приналежності до громади та соціальними зв’язками.