Рада ухвалила закон про множинне громадянство, який критикували правозахисники

18 травня 2025 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт № 11469 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України”, який вводить інститут множинного громадянства в Україні. 

Про це повідомили народні депутати Ярослав Железняк та Віталій Безгін. 

За словами Железняка, за законопроєкт, який у серпні 2024 року вніс президент України, проголосували 243 народних обранці.

У пояснювальній записці обґрунтовується, що ухвалення цього закону допоможе забезпечити умови для повернення громадян, які вимушено покинули Україну через війну, а також збереження ними громадянства України.

Документ пропонує дозволити множинне громадянство в таких випадках:

• коли дитина при народженні одночасно отримує громадянство України та іншої країни;
• якщо дитина – громадянин України набуває громадянства своїх іноземних усиновлювачів;
• у разі автоматичного отримання іншого громадянства громадянином України через шлюб з іноземцем;
• коли повнолітній громадянин України автоматично стає громадянином іншої країни відповідно до її законодавства, за умови, що він не має офіційного документа, який підтверджує це іноземне громадянство;
• під час спрощеної процедури отримання українського громадянства для іноземців із країн, які входять до спеціального переліку держав, що мають таке право;
• у випадках, коли громадянин України набуває громадянства держав із цього ж переліку.

В ефірі Суспільного адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова розповіла, що цей документ важливий, утім містить ризики.

“Іноді в законопроєкти, які мають на меті позитивні зміни, вносяться положення, які мають негативний вплив, зокрема, на людей, які проживають в окупації. На жаль, це сталося із законопроєктом про множинне громадянство”, – пояснила правозахисниця.

Альона Луньова зазначила: правозахисні організації закликали владу на всіх етапах проходження законопроєкту, що важливо мати на увазі, як він вплине на громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). 

Ухвалений законопроєкт передбачає оновлення статті 19 Закону “Про громадянство України”, що передбачає підстави для втрати громадянства. Серед доданих підстав є низка положень, які стосуються наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України.

За законопроєктом, множинність громадянства не допускатиметься щодо людей, які мають громадянство Росії, країни, визнаної Верховною Радою державою-агресором / державою-окупантом або держави, яка не визнає територіальної цілісності й суверенітету України. 

“До статті 19 Закону “Про громадянство України” пропонується ввести додаткові підстави для втрати громадянства. Так, наявність добровільно отриманого громадянства країни-агресорки є підставою для втрати громадянства України. При цьому добровільним не вважається отримання громадянства РФ в окупації чи тими, кого РФ депортувала. Виключеннями є випадки, коли людина вчиняє дії, спрямовані на пропаганду війни, публічної підтримки збройної агресії проти України або створюють загрози національній безпеці чи національним інтересам України. Утім незрозуміло, що це за дії, хто і як буде встановлювати факт загрози інтересам чи безпеці України. Ця норма, яка по суті правильна і мала б захищати людей в окупації, закладає підстави для дискреції і свавілля.”, – розповіла Альона Луньова.

Напередодні Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, також оприлюднила позицію щодо цього законопроєкту. 

Коаліція також заявила, що формулювання підстави для втрати українського громадянства не дає чіткого розуміння, як ці загрози будуть тлумачитися на практиці. Правозахисні організації вважають, що українці, навіть ті, які живуть в окупації й вимушені отримувати громадянство РФ, не можуть знати, які їхні дії можуть становити загрозу національній безпеці чи національним інтересам України. 

Інша підстава для втрати українського громадянства стосується залучення українців до роботи на окупаційні органи влади та сприяння збройній агресії проти України.

“Ми добре розуміємо, як відбувається притягнення до відповідальності, до прикладу, за співпрацю з окупаційними органами влади. Утім, такі справи, чесно кажучи, дуже далекі від того, як вони мали б розслідуватися та розглядатися в судах із врахуванням міжнародних стандартів та гуманітарних принципів. Тому ми бачимо, що для тих людей, які проживають в окупації, які так чи інакше залучені до комунікації з окупаційними органами влади або які були примусово мобілізовані, цей законопроєкт становить або створює ризики, за яких держава в будь-який момент може вирішити питання про позбавлення їх громадянства України”, – пояснила Альона Луньова.

Читайте також: Стаття про колабораціонізм може порушувати Європейську конвенцію про права людини – правозахисниця УГСПЛ

Альона Луньова нагадала, що в окупації живуть громадяни, які чинять спротив на окупованій території або які допомагають цій території виживати.

“Ми бачимо небезпеку в тому, що люди, які не винні в збройній агресії, можуть, крім того, що бути притягнутими до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність, ще втратити громадянство України”, – прокоментувала правозахисниця.

Альона Луньова наголосила, що вкрай важливо, щоб втрата українського громадянства не була формою кримінального покарання. 

“Тобто якщо ми позбавлення громадянства пов’язуємо з певною незаконною діяльністю, тоді мають бути зміни в Кримінальному кодексі. У такому разі давайте про це говорити як про нову форму покарання, що в нас серед покарань – позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади, є ще й позбавлення громадянства. Тоді це чесно. Тоді ми можемо говорити, що людина, вчиняючи злочин, розумітиме: окрім того, що вона може бути позбавлена свободи, вона ще втратить українське громадянство. Наскільки це буде необхідно в демократичному суспільстві, наскільки це відповідатиме європейським принципам – це велике питання. Але давайте тоді про це чесно говорити із суспільством чесно”, – пояснила правозахисниця.

Крім того, ухвалений законопроєкт становить ризики для дітей осіб без громадянства, які народилися в Україні, жили весь час в Україні, але з різних причин не мають українського паспорта або досі мають паспорт СРСР. За оцінками благодійного фонду “Право на захист”, у державі проживає приблизно чверть мільйона таких українців

Альона Луньова вказує на спадковість безгромадянства в дітей таких осіб.

“Такі діти роками не мають українських документів, тоді як у них має бути право на отримання громадянства України за народженням, щоб не очікувати, коли їхні батьки набудуть громадянства України або громадянства в іншій країні. Це має бути спрощена процедура”, – пояснила Альона Луньова. 

Напередодні американський телеканал CNN повідомив, що правозахисні організації критикують урядову ініціативу “Хочу к своим”, вказуючи на те, що Верховна Рада не виправила недоліків у кримінальному законодавстві про колабораційну діяльність. Центр прав людини ZMINA вважає, що українській владі потрібно було б обрати інший механізм замість цього проєкту.