Україна стикається з новими формами злочинів порівняно із Західними Балканами, і це впливає на цілі перехідного правосуддя – експерт

Україна стикається з принципово новими формами злочинів, як порівняти з конфліктами на Західних Балканах, що робить принципово іншими цілі в концепції перехідного правосуддя. 

Про це в Києві це під час конференції “Будуємо мости через правосуддя: подолання наслідків російської агресії” сказав спеціаліст із питань правосуддя перехідного періоду, регіональний менеджер проєкту ЄС / ПРООН “Зміцнення довіри на Західних Балканах” Іван Йованович,  передає кореспондент видання ZMINA.

Іван Йованович

За його словами, Західні Балкани – Хорватія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Чорногорія, Косово – демонструють наймасштабніший досвід у сфері перехідного правосуддя. Судові інстанції ухвалили обвинувачувальне або виправдовувальне рішення, зокрема за звинуваченнями в геноциді, щодо понад 3,5 тисячі осіб.

Йованович відзначив успіхи в пошуку та ідентифікації зниклих безвісти в цьому регіоні. З понад 40 тисяч безвісти зниклих у 75% змінився статус.

Експерт також підкреслив роль громадянського суспільства в документуванні злочинів військових у регіоні. Громадянське суспільство на Західних Балканах часто виконувало роботу держави, яку держава або не могла, або не бажала в певний момент здійснювати. 

Йованович застеріг від прямого копіювання балканського досвіду, адже в цих двох конфліктах є відмінності. 

“Якщо в Югославії це був внутрішній та зовнішній конфлікт, то в російсько-українській війні Російська Федерація – агресор. Ця країна має велику військову, економічну потужність і є постійним членом Ради Безпеки ООН. Тому механізми та роль міжнародної спільноти у випадку України будуть іншими, – зазначив експерт, додавши: – Країни Західних Балкан співпрацювали, щоб видавати підозрюваних міжнародному трибуналу. У випадку України це не працюватиме, оскільки  Російська Федерація навряд чи в найближчому майбутньому буде видавати своїх злочинців Україні або міжнародним судам”.

Крім того, експерт указав на відмінності типів злочинів.

“У Югославії відбувалися злочини через різну ідентичність, тоді як у російсько-українській війні Москва заперечує ідентичність українського народу. Це, можна сказати, нова форма злочинів – паспортизація, викрадення дітей. І також ми бачимо, як зараз в Україні вчиняються воєнні злочини, зокрема ракетні обстріли. Все ж таки цілі перехідного правосуддя Західних Балкан та України відрізняються. Перехідне правосуддя на Балканах має акцент на програмі, що називається Розбудова довіри. Тобто тут ідеться про примирення”, – сказав експерт.

Йованович також звернув увагу на важливість репарацій для потерпілих, зазначивши, що на Західних Балканах цьому аспекту приділялося не досить уваги. Він вважає, що Україна як держава має ухвалювати ефективні механізми сплати компенсацій як проміжне рішення, допоки на міжнародному рівні розв’язуватиметься питання репарацій з боку Росії. 

“Може бути так, що українські громадяни можуть занадто довго чекати, допоки РФ не погодиться на компенсації. Тут Україні потрібно взяти цю ініціативу у свої руки й компенсувати цим громадянам самостійно. У такому разі тоді вже Україна як держава чекатиме на відшкодування цих компенсацій від Російської Федерації”, – сказав експерт і висловив переконання у створенні міжнародного компенсаційного фонду за кошт російських активів та з інших джерел.

“Це можуть бути не тільки кошти із заморожених активів, а й від продажу російських енергоносіїв та інших комерційних операцій. Мета цього міжнародного компенсаційного фонду полягає в тому, щоб не покладати занадто велике фінансове навантаження на Україну”, – додав Іван Йованович. 

Читайте також: Місцеве самоврядування відіграватиме важливу роль у подоланні наслідків війни – експерти

Нагадаємо, перехідне правосуддя – всесвітньо відома політико-правова концепція transitional justice. Її використовують у кожній державі, яка переходить зі стану конфлікту та окупації до стану миру. Вона передбачає комплекс заходів з подолання наслідків війни та окупації і встановлює запобіжники, які унеможливлять повторення конфліктів. Ця концепція не обмежується кримінальним правом. Вона передбачає чотири головні складові:

• кримінальне судочинство – покарання винних за найтяжчі злочини;
• констатацію істини – документування порушення прав людини;
• відшкодування збитків жертвам, відновлення порушених прав постраждалих під час війни;
• інституційні реформи судової та правоохоронної системи, сектору безпеки, а також перевірку держслужбовців на співпрацю, зокрема, з бойовиками.

Напередодні Східноукраїнський центр громадянських ініціатив закликав владу реформувати державну систему підтримки та правового захисту звільнених з полону задля належних та справедливих репараційних компенсацій у майбутньому. Правозахисна організація у своєму дослідженні констатувала низку недоліків у цій системі й наголосила, що неефективна система визнання жертв російської агресії зменшує потенційні репарації для України.