В ООН розказали про катування цивільних та полонених в Іловайську

Під час боїв за Іловайськ загинули щонайменше 36 цивільних.

Про це йдеться в звіті Управління Верховного комісара ООН щодо порушень прав людини, оприлюдненому до четвертої річниці боїв за Іловайськ.

У звіт увійшли свідчення з 80 інтерв’ю з цивільними Іловайська і навколишніх сіл, а також з колишніми військовополоненими. Загалом вказується, що в Іловайську загинули 18 чоловіків і 18 жінок з цивільних, двох з яких, за даними ООН, могли розстріляти учасники українських добровольчих батальйонів.

Також зазначається, що чотирьох з цих осіб убили, інші ж померли від обстрілів. За даними ООН, під час конфлікту сторони “були залучені до вбивства цивільних, але це не мало масово або систематичного характеру”. Одна цивільна особа загинула від артилерійського обстрілу, коли була під вартою українських добровольців.

У звіті ООН вказують, що в Іловайську та навколишніх селах під час боїв знищили 600 приватних будинків та пошкодили 116 багатоповерхівок. Протягом трьох тижнів мешканці не мали електрики, води та газу. Через обстріли була зруйнована лікарня, і люди не мали доступу до медичних послуг.

Правозахисники з офісу комісара ООН з прав людини задокументували повідомлення про те, що українські сили застосовували катування та жорстоке поводження щодо чоловіків віком від 30 до 66 років.

Жертв підозрювали у тому, що вони були членами “озброєних груп” (так у звіті означені бойовики) або були пов’язані з ними і коригували вогонь. Більшість постраждалих утримував у школі №14 добровольчий батальйон “Донбас”. Загалом, за даними правозахисників, серед цивільних 13 людей піддавались катуванням та жорсткому поводженню.

У звіті вказують, що у підвалі цієї школи також було бомбосховище, в якому переховувались сотні цивільних мешканців Іловайська. Там же їм надавали медичну допомогу медики батальйону “Донбас”. Коли українські сили покинули Іловайськ, то у дворі цієї школи знайшли поховання трьох людей.

Валентина Мініча та Ігоря Труфанова, імовірно, вбили представники батальйонів. А Сергій Мироненко, ймовірно, загинув внаслідок обстрілу, коли утримувався під вартою. Всіх трьох деякий час утримували у школі під вартою та звинувачували у співпраці з бойовиками. Зокрема, є свідчення, що Мініча з місця утримання викликав доброволець батальйону “Донбас” з позивним “Кат”, який звинуватив його у “коригуванні вогню” бойовиків.

Загалом у спеціальному приміщенні школи №14 у різний час могли утримувати від семи до 20 чоловіків, яких звинувачували у співпраці з бойовиками. У звіті вказується, що їх били та піддавали тортурам, а перед відступом українських сил з Іловайська відпустили.

Правозахисники отримали свідчення, що щонайменше трьох українських військовослужбовців вбили вже після того, як вони потрапили в полон 29 серпня 2014 року. Окремі свідчення також вказують, що деяких українських військовослужбовців та добровольців, поранених в бою, добивали на полі бою. Щонайменше четверо поранених українських військових та добровольців загинули у полоні через відсутність медичної допомоги.

У звіті йдеться, що захоплених полонених поділили на дві групи: військовослужбовців ЗСУ та добровольців батальйонів. Ставлення до останніх було набагато гіршим. Добровольців з Донецької, Луганської та Харківської областей озброєні групи вважали “зрадниками” та поводились з ними жорсткіше.

Більшість українських військовослужбовців і добровольців, захоплених під час тих подій, в інтерв’ю з правозахисниками стверджували, що на них напали військові Росії. Це вони визначали за нехарактерним для російськомовних мешканців України акцентом, типом військової форми та підслуханими розмовами. Багато українських полонених стверджують, що спочатку їх перевозили на територію Росії, зокрема у Таганрог.

Також правозахисники отримали багато свідчень про те, що на полі бою, вже після обстрілів, сепаратисти могли добивати українських поранених одиничний пострілами. З іншого боку, правозахисники встановили, що українські сили також брали у полон учасників “озброєних загонів” і застосовували тортури.

Окремо у звіті вказується про п’ятьох цивільних, яких могли вбити “озброєні загони” під час розстрілу українських військових, які виходили з Іловайська.

29 серпня до пораненого українського військового, який переховувався у посадці, під’їхала автівка з чотирма цивільними та позначкою “діти”. Водій поспілкувався з українським військовослужбовцем і хотів сісти в авто, проте машину розстріляв бронетранспортер, який стояв неподалік. У автомобілі загинули четверо людей, включно з дитиною.

У звіті наголошують, що більшість описаних злочинів залишились безкарними й частина вини за це лежить на українській владі.