Більше жінок, молоді та без кнопкодавства: аналітики розповіли про Верховну Раду дев’ятого скликання

Дев’яте скликання Верховної Ради має низку феноменів, що відбулися вперше в історії українського парламентаризму, серед яких збільшення кількості депутаток, молоді та відсутність голосування за колег, або так званого кнопкодавства. 

Про це розповіли під час презентації результатів дослідження Руху “Чесно” в Медіацентрі Україна.

Будівля Верховної Ради навесні. Фото: фейсбук-сторінка парламенту

Чинний склад Ради у 424 депутати і обрали на позачергових виборах у 2019 році, але нині в парламенті засідає найменша кількість нардепів за всю історію – 401. 

Понад пів сотні з них достроково склали мандати, а відбувалося це, як помітили аналітики, у дві хвилі – на початку каденції, коли зокрема частина депутатів перейшла працювати в уряд, а також після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Ще пів сотні нардепів від 2019-го стали підозрюваними в різних кримінальних провадженнях, зокрема щодо нацбезпеки та корупції.

За роки роботи дев’ятого скликання понад два десятки нардепів прогуляли більш як половину засідань. Лідером серед прогульників є обранець від проросійської забороненої ОПЗЖ Вадим Рабінович, який до втрати мандата пропустив 90% голосувань. Утім, ті, хто прогулює роботу, є в усіх фракціях, депутатських групах та серед позафракційних, а з початком великої війни нардепи стали ходити на роботу ще менше. 

Позбавити депутата мандата за прогули неможливо. Для боротьби з прогульництвом 2019 року запровадили систему “штрафування”: прогульника можуть позбавити депутатських виплат, якщо він протягом місяця без поважних причин не брав участі в більш як 30% голосувань на пленарних засіданнях або більш як у 50% засідань свого комітету. 

Утім, у травні 2022 року нардепи зупинили дію цієї норми на час воєнного стану. 

Фото: фейсбук-сторінка парламенту

Серед феноменів чинної Ради – збільшення з-поміж обранців молоді, відсутність голосувань за колег, або так званого кнопкодавства, а також збільшення до 21% жінок. Щодо останнього, то працюють депутатки ефективніше за колег-чоловіків, як помічали аналітики в перши рік їхньої роботи.

Серед унікальних явищ аналітики назвали й зняття недоторканності з депутатів та обмеження доступу журналістів, з яким досі борються активісти. Також пригадали про те, що вперше в історії України партія-переможець парламентських виборів “Слуга народу” отримала змогу сформувати однопартійну більшість, яку в медіа назвали “монобільшістю”. 

Нагадаємо, що корисність чинного скликання парламенту вища за минуле, а антиреформаторів до 10-ї сесії поменшало, як показує дослідження. Водночас аналітики знайшли “тіньовий вплив” судів на перебіг реформ в Україні, що стається, зокрема, через велику кількість недоліків на етапі створення законів. 

Торік понад 40% громадян розповіли соціологам, що відчувають погіршення ситуації із демократією за президентства Володимира Зеленського, а більшість із них винуватить у цьому владу. Звинувачення до влади в “руйнуванні парламентаризму” лунають і від деяких опозиційних політиків.