Портнов назвав заяву Медіаруху “доносом” та заявив про тиск із боку журналістів і активістів

Про це йдеться в листі Портнова до учасників Медіаруху.

Андрій Портнов. Фото: із сайту Андрія Портнова

Лист був надісланий після того, як 24 грудня керівниця відділу розслідувань hromadske і представниця Медіаруху Ярослава Вольвач подала на розгляд Кабінету Міністрів України петицію із закликом винести на розгляд РНБО питання застосування санкцій до Андрія Портнова.

Аналогічну петицію відмовилися публікувати на сайті президента чотири рази, пославшись на її “невідповідність вимогам”. Водночас петицію з першого разу оприлюднили на сайті уряду.

Після цього, 28 грудня, Андрій Портнов через свою представницю Каріну Мікітян звернувся до уряду з вимогою видалити петицію із сайту. Як пояснила представниця Портнова, розміщення петиції щодо нього порушує його права і свободи, а отже суперечить законодавству.  Станом на 8 січня уряд на прохання видалити петицію не відреагував – наразі петиція набрала понад 20 тисяч голосів. Медіарух підтримує цю петицію і закликає її підписати.

У листі, надісланому Андрієм Портновим 8 січня і адресованому учасникам Медіаруху, а також українським медійникам та громадським організаціям, ідеться про тиск із боку “так званих громадських активістів” на “РНБО та керівництво держави для подальшого звинувачення їх у бездіяльності”.

Портнов заявив, що вже практично 11 років не працює на державній службі, з початку великої війни не веде публічну активність та утримується від “коментарів, критики чи експертних думок”. Він також заявив, що має юридичні підстави на відстрочення від служби, як батько чотирьох малолітніх дітей.

Заяви медійників він назвав “сплеском активності, який порушує цілу низку законів та стандартів”. Зокрема, Портнов заявив про “неприхований тиск на судову систему”, “конфлікт інтересів”, “відсутність будь-яких доказів його протиправної діяльності”, а також про “мотиви помсти та неприязні”.

“У моїх судових справах відповідачі, частина з яких одночасно є поширювачами та підписантами заяви, об’єднані спільними рисами – як правило, вони діють у конфлікті інтересів, з особистої помсти, образи за послідовну і багаторічну критику на їх адресу або з колективних міркувань захисту своїх колег чи інформаційних партнерів. Я можу привести ще десяток прикладів, але очевидно, що ми маємо справу з новим явищем, коли, об’єднуючись в організовану групу так званих громадських активістів, вони пробують керувати країною, тиснуть на посадових осіб і намагаються подати свої приватні інтереси як суспільну думку”, – заявив Портнов.

У своїй заяві Портнов згадав про те, що:

1. Печерський суд зобов’язав Рух “Чесно” видалити його з Реєстру зрадників (Рух “Чесно” подав апеляцію в цій справі. – Ред.) 
2. Апеляція підтримала його в справі проти керівниці бюро “Радіо Свобода” Наталки Седлецької (захист Наталки Седлецької подавав касацію на рішення Київського апеляційного суду. – Ред.) 
3. Апеляція зобов’язала hromadske видалити розслідування про нього (редакція звертається до Верховного Суду. – Ред.)
4.  Центр протидії корупції програв йому апеляцію, коли Портнов вимагав визнати, що він не “проросійський діяч” (Верховний Суд відкрив провадження щодо Андрія Портнова в цій справі. – Ред.)

Окрім того, на його переконання, санкції США щодо нього будуть скасовані у відчутному майбутньому.

Він також додав, що  підписанти заяви Медіаруху, журналісти й активісти “не мають морального права на публічну діяльність в період війни – якщо вони самі не захищають Батьківщину на фронті”. Сам він, за його словами, дотримується цього принципу.

Раніше ексзаступник голови адміністрації Януковича Андрій Портнов через свою представницю Каріну Мікітян звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням видалити петицію, у якій пропонується винести на розгляд Ради національної безпеки і оборони України питання щодо накладення на нього санкцій. 

Нагадаємо, у лютому 2024 року Портнов подав до суду на hromadske через розслідування “Як віджимали Крим: ексклюзивні записи” від 27 грудня 2023 року. У ньому журналісти, спираючись на аудіозаписи з квітня-травня 2014 року, стверджують, що Андрій Портнов, імовірно, був куратором окупації Криму.

На роздобутих ними аудіозаписах людина з голосом, схожим на голос Портнова, спілкується з ексначальником Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Криму Сергієм Коровченком та ексдепутатом Верховної Ради Левом Миримським. Журналісти з’ясували, що Коровченко з Миримським у 2014 році їздили до окупованого Криму “курувати” певні питання в інтересах росіян і, судячи з аудіозаписів, імовірно, діяли з відома або вказівки Андрія Портнова. 

У своєму позові Портнов стверджував, що слова з матеріалу, начебто він є “колаборантом, зрадником, поплічником Росії” і нібито “курував окупацію Криму”, принижують його честь, гідність та ділову репутацію. 

Андрій Портнов обіймав посаду радника першого заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича у 2011–2014 роках. У 2014 році він виїхав з України, певний час жив у Росії, а потім переїхав до Відня. Він закликав амністувати беркутівців та розпочати слідство проти учасників Євромайдану.

У березні 2014 року Європейський Союз запровадив санкції проти 18 громадян України, підозрюваних у незаконному привласненні державних коштів та причетності до порушень прав людини. Серед них був і Портнов. А в березні 2015 року ЄС продовжив санкції, але вилучив зі списку Портнова.

У березні 2018-го Служба безпеки України порушила справу про держзраду щодо Портнова. Через це той подав позов до суду на СБУ. Згодом справу закрили.

У травні 2019 року Портнов повернувся до України після п’ятирічної відсутності. А в грудні 2021 року на нього наклали санкції США.