Після подій 18 квітня у Києві, коли мешканець міста Дмитро Васильченков вбив сімох людей на вулиці та в супермаркеті, в Україні активізувались дискусії про право цивільних на володіння вогнепальною зброєю. ZMINA розбиралася, що передбачає закон про цивільну вогнепальну зброю, які ризики бачать експерти та правозахисники та чи допоможе ухвалення закону протидіяти збройним нападам та терактам.
Ромська національна меншина в Україні десятиліттями залишається однією із найбільш вразливих спільнот. Для реалізації прав цієї нацменшини держава напрацювала національну стратегію, однією з цілей якої є проведення "перепису" ромського населення, щоб ці люди та їхні проблеми стали "видимими".
Стратегія деінституціоналізації для дорослих, яку уряд ухвалив у грудні 2024 року, громадськість сприйняла як значний прорив у сфері прав людей з інвалідністю. Документ передбачає проведення реформи, за якої створюється альтернатива інтернатам для дорослих та забезпечення умов для більш незалежного життя цих людей у громадах. За рік дії стратегії виявилося, що зміни у державі наразі "косметичні", а сам документ разом з планом заходів містить суттєві прогалини, які ставлять реалізацію реформи під сумнів.
У серпні 2025 року у Верховній Раді зареєстровали законопроєкт №13597, який посилює захист від злочинів на ґрунті нетерпимості та дискримінації. Документ розширює адміністративну та кримінальну відповідальність за ці порушення та має забезпечити належне реагування на подібні випадки з боку правоохоронних органів. Водночас правозахисники мають низку зауважень до поточної редакції. Розповідаємо про ключові висновки експертів.
Попри те, що вступ до ЄС стосується всієї країни, питання захисту прав постраждалих від російської агресії – ВПО та жителів ТОТ – майже не враховані у євроінтеграційному треку. Водночас членство України в ЄС може створити більше можливостей для захисту прав цих категорій громадян.
Про сегрегацію ромських шкіл та супутню дискримінацію ZMINA розповіли експертки
Попри поступове зростання суспільної толерантності, в Україні зберігається агресія з боку ультраправих і консервативних угруповань, а ключові законодавчі зміни так і не просуваються в парламенті. Інформація про це міститься у звіті правозахисного центру "Наш світ" за січень–вересень 2025 року.
Озираючись на 2025 рік, ми бачимо, що Україна не лише боролася на полі бою, не лише шукала шляхи притягнення до відповідальності агресора та ресурси для відновлення після завданої шкоди, але й як, попри війну, Україна прискорювала свій рух на шляху ЄС та продовжувала реформи, спрямовані на захист прав людини та демократії. А головне ми побачили, що українська молодь не готова миритися із будь-якими відступами від цих цінностей.
Про те, що змінюється у сфері прав людей з інвалідністю у зв'язку із євроінтеграцією України та які виклики залишаються актуальними, експерти говорили під час конференції "Європейське майбутнє прав людей з інвалідністю",
У Києві з 2023 року працює реабілітаційний центр Trinity Hub, де дорослим допомагають повернутися до активного життя після втрати зору. 13 листопада у центрі стартував новий етап програми адаптації для ветеранів, які повністю або частково втратили зір. ZMINA подивилася, як це відбувається та поспілкувалася з учасниками програми.
Під час підготовки до вступу до Євросоюзу Україна має запровадити низку реформ та узгодити своє законодавство із правом ЄС. Єврокомісія оцінює прогрес країни-кандидата за рік, вивчаючи як офіційні звіти уряду, так і незалежні звіти від аналітичних центрів та громадських організацій. Підготовка тіньових звітів – це регулярна практика для всіх країн-кандидатів, які прагнуть вступити до ЄС.
Держава витрачає мільярди гривень на рік на утримання інтернатних закладів, хоча більшість із цих коштів йде на зарплати працівникам та комунальні послуги. Про те, скільки грошей виділяють на людей з інвалідністю в інтернатах, про реальні умови у таких закладах та необхідність реформи деінституалізації ZMINA розповіли експертки Fight For Right, організації, яка займається захистом прав людей з інвалідністю.
ZMINA розповідає, з якими проблемами стикаються роми в Україні під час війни та що не враховано в державному плані заходів на наступні роки
Про те, що роблять громадські організації для того, щоб євроінтеграція була успішною, швидкою та несла користь для всього населення, читайте у матеріалі ZMINA.
Нещодавно Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкти, спрямовані на посилення захисту прав людей, позбавлених дієздатності. Правозахисники попереджають, що ці документи містять певні ризики і не враховують рекомендацій Комітету ООН з прав людей з інвалідністю.
Про життя дітей в інтернатних закладах та можливості захистити їхні права ZMINA поспілкувалася із головою Офісу дітей та молоді "ДІйМО" Кирилом Невдохою, який до 16 років перебував у закладах інституційного догляду, а зараз просуває права дітей та молоді, впливає на формування політик та запускає ініціативи з неформальної освіти.
Про те, чому установи пенітенціарної системи не евакуюють попри близькість до лінії фронту та як змінити ситуацію, ZMINA поговорила з головою ГО "Захист в’язнів України" Олегом Цвілим, експертом Харківської правозахисної групи Андрієм Діденком та виконавчим директором FREERIGHTS Вадимом Пивоваровим
З якими проблемами стикаються недокументовані люди в Україні та як можна змінити ситуацію, у коментарі ZMINA розповіли голова правління ГО "Експертна група "Сова" і член експертної ради Центру громадянських свобод Михайло Савва та керівниця напряму допомоги біженцям, шукачам захисту та особам без громадянства БФ "Право на захист" Софія Кордонець
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.