Потрібні нові механізми доступу до освіти для молоді з тимчасово окупованих територій – Куришко
Важливо знайти нові механізми для забезпечення доступу до освіти молоді з тимчасово окупованих територій (ТОТ), оскільки через російські обмеження на виїзд у 2024 році, до прикладу, з Автономної Республіки Крим в українські університети лише 50 абітурієнтів змогли вступити.
Про це сказала виконувачка обов’язків Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Ольга Куришко під час щорічної пресконференції за підсумками діяльності представництва, передає кореспондент видання ZMINA.
Ольга КуришкоОльга Куришко повідомила, що Російська Федерація швидко впровадила ті системи управління, освіти, мілітаризації на тимчасово окупованих після 2022 року територіях, які вона випробувала на території Автономної Республіки Крим та частин Донецької та Луганської областей.
“Ми це чітко помічаємо з колегами. Російські методички, книжки завозяться, зокрема, транзитом через територію окупованого Криму”, – прокоментувала Ольга Куришко.
Вона повідомила, що наразі абітурієнти з окупації можуть вступати за квотою-2 в українські університети, але через обмеження на переміщення кількість вступників скоротилося до 50 у 2024 році. Ольга Куришко назвала цю цифру катастрофічною, тому громадянське суспільство обмірковує інші механізми реалізації освітніх проєктів.
“Вступники є неповнолітніми, а це означає, що хтось із батьків має виїхати з дитиною і подати документи, що не завжди є можливим. Але щоб доїхати до підконтрольного уряду України території потрібно в середньому витратити тиждень часу – із зупинками, проходженням різних рівнів контролю. Це також дорого, не кожна родина може собі дозволити”, – пояснила Ольга Куришко.
Вона звернула увагу, що Російська Федерація зі свого боку створила величезні обмеження для громадян України, які хочуть виїхати з окупації. А якщо це чоловік, то окупанти зробили їм обмеження на виїзд.
“Якщо людина навіть і захоче виїхати, то вона не може просто так, за бажанням виїхати звідти. Їй потрібно пройти надскладний шлях для цього. Росія та Білорусь мають спільний прикордонний митний режим та мають однакові списки […]”, – прокоментувала Ольга Куришко.
Читайте також: Росія ще більше погіршила становище з правами кримчан протягом 2024 року – Представництво Президента України в АРК
Т. в. о Представника Президента нагадала про напрацьовану Стратегію когнітивної деокупації Криму, у якій міститься також освітній компонент і державні органи вже зараз можуть створювати подальші умови та можливості для вступу абітурієнтів з окупації в українські вищі навчальні заклади. Вона повідомила, що наразі зацікавлені сторони в Україні продовжують розбудовувати можливості у сфері молодіжної політики.
Вона розповіла, що Міністерство освіти та науки розуміє запит представництва і залишає дистанційну освіту для дітей з усіх тимчасово окупованих районів України.
Крім того, цьогоріч Представництво Президента та Міністерство спорту України роз’яснили, в які спортивні школи дитина може вступити на підконтрольній території України, якщо спорт є пріоритетом у її житті.
Ольга Куришко також звернула увагу на важливість спрощення отримання адміністративних послуг, зокрема українських паспортів.
“Людей насправді цікавлять дуже прості питання: де я буду працювати, як мені отримати документи для того, щоб моє життя було комфортне, куди мені віддавати дітей в садочок чи в школу, чи зможу я всю родину сюди привезти”, – прокоментувала тимчасово виконуюча обов’язки Ольга Куришко.
Як наразі також розробляється розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення концепції відновлення освіти на деокупованих територіях та затвердження Плану заходів щодо її реалізації”.
Цей документ ставить за мету розробити завдання та заходи, які забезпечать умови для ефективного вчасного відновлення української системи освіти та реінтеграції учасників освітнього процесу на територіях, які зазнали тимчасової окупації внаслідок збройної агресії проти України.
Серед стратегічних цілей плану заходів:
- відновлення української системи освіти на деокупованих територіях;
- забезпечення освітнього процесу відповідно до українських освітніх стандартів;
- створення безпечного освітнього середовища.
Втілення цих стратегічних цілей покладається на міністерства, державні установи та місцеві адміністрації, зокрема з військовими адміністраціями, за кошти видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік.
Нагадаємо, 24 жовтня 2024 року низка експертів констатувала, що співпраця між владою та громадськими організаціями покращилась у сфері захисту прав дітей на ТОТ, проте українській владі досі не вдалось усунути низку бар’єрів для забезпечення доступу до освіти.
Напередодні Центр громадянської просвіти “Альменда” розробив комплексні пропозиції щодо спрощення процедури вступу до українських вишів для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій (ТОТ). Ключові зміни передбачають централізацію оцінювання знань, реорганізацію освітніх центрів та оновлення нормативної бази.
У листопаді 2024 року громадські організації закликали Верховну Раду втрутитися через ризики в ухвалених Міносвіти наказах про навчання під час війни.
