Журналісти та правозахисники вкотре закликали Раду не голосувати за законопроєкт, який дозволить владі тиснути на медійників
Журналісти, правозахисники та громадські активісти вкотре закликали народних депутатів не голосувати за законопроєкт № 10242, який посилює кримінальну відповідальність щодо несанкціонованого поширення конфіденційної інформації.
Про це йдеться в заяві Медіаруху, розміщеній 17 грудня на сайті Інституту масової інформації, також відповідний заклик міститься в дописі головної редакторки “Української правди” Севгіль Мусаєвої.
“Ганебний законопроєкт не має бути ухвалений. Він несе загрози не для журналістів. Він несе загрози для демократичної України”, – написала журналістка у фейсбуку.
Вона наголосила на тому, що редакція “Української правди” разом з колегами вимагає не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції, адже він може становити значні загрози для свободи слова і бути використаний для переслідування журналістів за їхні розслідування.
Мусаєва уточнила, що в документі не враховано критичних зауважень щодо необхідності запровадження ефективних механізмів захисту для тих, хто розголошує конфіденційну інформацію в інтересах суспільства, зокрема журналістів та викривачів корупції. А саме, пропонує впровадити кримінальну відповідальність за поширення закритих даних із реєстрів.
“Сьогодні Рада планує голосувати за нього знову – закликаємо кожного депутата не підтримувати це рішення”, – написала головредка “Української правди”.
Медіарух у своїй другій заяві щодо вказаного законопроєкту також знову закликав Раду не голосувати в його нинішній редакції (перша заява вийшла 2 грудня 2024 року).
“Його оновлена редакція, пропонована для голосування, не усунула ризиків, на яких ми наголошували в попередній заяві від 2 грудня 2024 року. Законопроєкт посилює кримінальну відповідальність щодо несанкціонованого поширення конфіденційної інформації. Під цим законодавець має на увазі розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів або інші дії, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб. Така дефініція міститься в примітці до статті 361 Кримінального кодексу, і вона не зазнала жодних змін порівняно з текстом, що виносився на голосування два тижні тому”, – пояснили автори заяви.
Вони наголосили на тому, що в законопроєкті, який пропонується депутатам до голосування, не враховано критичних зауважень щодо необхідності запровадження ефективних механізмів захисту для осіб, які розголошують конфіденційну інформацію в інтересах суспільства, зокрема журналістів та викривачів корупції.
Навіть за наявності суспільної необхідності розголошення такої інформації чинних норм Законів України “Про інформацію” та “Про доступ до публічної інформації”, спрямованих на її захист, може виявитися не досить для убезпечення журналістів у судах за умов застосування оновленої редакції статті 361–2 Кримінального кодексу.
Автори заяви наголошують на тому, що пропоноване в законопроєкті покарання у вигляді до п’яти років позбавлення волі за подібні дії під час правового режиму воєнного стану залишається непропорційним.
“Хоча така максимальна санкція і кваліфікація злочину як нетяжкого не дозволяє застосовувати до журналістів негласні слідчі дії, такі як прослуховування та стеження, цей інструмент усе ще може бути використаний для переслідування журналістів за некомфортні для представників органів влади розслідування”, – йдеться в документі.
Саме тому положення законопроєкту № 10242 в його оновленій редакції продовжують суперечити принципам свободи слова, захисту журналістських джерел і викривачів, закріпленим у міжнародних документах, включно з нещодавно ухваленим Європейським актом про свободу медіа, переконані активісти та журналісти.
На їхнє переконання, кримінальна відповідальність за розголошення конфіденційних відомостей з реєстрів має супроводжуватися створенням надійних механізмів захисту журналістів та викривачів корупції.
Повний текст заяви можна прочитати тут.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності схвалив законопроєкт, який, на переконання правозахисників, відкриває для влади нові можливості для переслідування та покарання журналістів і їхніх джерел.
Активісти закликали депутатів не голосувати за цей законопроєкт.