Родини політв’язнів не завжди розповідають про викрадення своїх близьких російськими спецслужбами – Барієв
Кримськотатарський ресурсний центр (КРЦ) зіштовхнувся з декількома проблемами під час документування воєнних злочинів. Зокрема, починаючи з 2023 року, родини політв’язнів намагалися приховувати затримання ефесбівцями їхніх близьких. Російські силовики шантажували сім’ї тим, що за мовчання про арешт людини обіцяли її швидко відпустити. Також люди, які співпрацювали з КРЦ, почали сумніватися в доцільності передачі інформації про бранців, оскільки багатьох досі не звільнили.
Про це під час заходу “Незаконно засуджені Росією: як повернути їх додому?” розповів голова правління Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Ескендер Барієв.
Представники КРЦ, проаналізувавши критерії звільнення політв’язнів, з’ясували, що їх відпускали через “токсичність”. Тобто росіяни відпускають людей, які для них стали “незручними” і яких вони хочуть позбутися.
“Коли було рішення Міжнародного трибуналу з морського права (25 травня 2019 року), росіяни говорили, що вони не будуть його виконувати. Але вони все одно звільнили моряків. Тоді ж “в нагрузку” відпустили 11 політв’язнів, які були “токсичними” для окупантів”, – наводить як приклад політик.
За інформацією Барієва, як умову звільнення українців Росія вимагає послабити санкції або відновити постачання енергоресурсів. Також країна-агресор намагається повернути собі важливих для неї людей, які потрапили в полон або були засуджені за кордоном.
“Тому дуже важливо, щоб родичі політв’язнів, які утримуються на території РФ, вчасно інформували нас про те, що з ними відбувається (побиття, тортури, ненадання меддопомоги). Це потрібно для того, щоб була швидка реакція і докази”, – додає він.
На його думку, має бути оперативна реакція з боку міжнародних організацій на порушення прав людини в російських в’язницях. Коли був розголос про людей, яких масово викрадали на окупованій Херсонщині, їх згодом відпускали або повідомляли рідних про їхнє місцеперебування.
“Коли ми писали в робочу групу з “Насильницьких або недобровільних викрадень”, то реакція була і були результати. Так було з Горобцовою. Було повідомлення, що вона знаходиться на спецквартирі ФСБ”, – наголошує Барієв.
Також він запропонував, щоб відомі у світі особистості опікувалася політв’язнем. Вони мають періодично писати статті про них у себе у соцмережах та надсилати листи до російських СІЗО або колоній. Барієв вважає, що росіяни це все відстежують і відповідно реагують.
Нагадаємо, заступник голови Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін заявив, що на території тимчасово окупованого Криму почастішали випадки звинувачення з боку російської влади в шпигунстві.
Серед політвʼязнів, які були позбавлені волі в тимчасово окупованому Криму, – 40 осіб, справи яких Кримська правозахисна група об’єднує за критеріями обвинувачень у шпигунстві, диверсії та тероризмі. Кримські правозахисники називають ці кейси так званими “справами українських диверсантів”.
Раніше правозахисна організація “Крим SOS” закликала кримчан дбати про свою безпеку в умовах посиленого тиску на жителів тимчасово окупованого Криму за проукраїнську позицію.
Крім того, представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева нагадала, що на вулицях кримських населених пунктів активно діють різноманітні патрулі, які зупиняють людей, перевіряють документи, вміст телефона та дивляться, чи немає, наприклад, VPN.
“Якщо VPN встановлений у смартфоні, це для них маркер, що людина може щось приховувати й, відповідно, бути нелояльною”, – пояснила Таміла Ташева.
Ініціатива “Трибунал. Кримський епізод” закликає кримчан повідомляти про переслідування та інші відомі факти порушень прав людини в Криму у свій чатбот. Також Кримська правозахисна група закликала кримчан надсилати документи та інші докази, які підтверджують скоєння злочинів в окупованому Криму.
