Перехідне правосуддя для Криму: Представництво президента в АРК оголосило про третій крок реінтеграції півострова
Дата:
04 Вересня 2024
Україна збільшує зусилля зі встановлення справедливості для жертв російської агресії в Криму. Серед пріоритетних завдань – перегляд незаконних судових рішень, звільнення політв’язнів та забезпечення підтримки потерпілих.
Про це повідомляє Представництво президента України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яке оголосило про третій реінтеграційний крок після деокупації Криму.
У відомстві нагадують, що збройна агресія Росії проти України й тимчасова окупація Криму Росією призвели до численних грубих порушень прав людини та воєнних злочинів. Через росіян жертвами стала численна кількість громадян України, зокрема й з тимчасово окупованих територій (ТОТ).
"Головна ціль всіх заходів – встановлення справедливості для громадян України", – наголосили в Представництві президента України в Автономній Республіці Крим.
Документуванням та розслідуванням таких злочинів займаються українські органи правосуддя й правоохоронні органи Криму та міста Севастополя, роботу яких відновлено на підконтрольній Україні території. У представництві пояснюють, що це важливо як для захисту наших громадян, так і для розбудови довіри до держави.
“Якісна розбудова роботи із забезпечення справедливості, невідворотності покарання за найтяжчі злочини є на одному рівні з іншими задачами, які стоять перед нами щодо розбудови державної політики з деокупації та реінтеграції. Одним з першочергових кроків держави є покращення законодавчої бази та зміни стратегії з урахуванням всіх нюансів та особливостей відновлення правосуддя на звільнених територіях”, – мовиться в повідомленні представництва президента.
У відомстві переконані, що правосуддя та реінтеграція потребують ефективної співпраці між законодавчою владою, системою правосуддя і правоохоронними органами.
Ще до початку повномасштабного вторгнення представництво долучилося до роботи перехідного правосуддя, що є одним з керівних принципів Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який президент затвердив своїм указом № 117/2021 від 24 березня 2021 року.
У сфері перехідного правосуддя запроваджені заходи охоплюють:
- право на правду;
- компенсацію шкоди потерпілим;
- притягнення винних до відповідальності;
- реформи задля неповторення.
У відомстві наголосили, що особливу увагу Україна зосереджує на притягненні до відповідальності винних у міжнародних злочинах і злочинах проти національної безпеки, зокрема тих, хто:
- умисно сприяв окупації території України;
- обіймав керівні посади в окупаційних органах влади;
- зрадив присягу, зокрема військовослужбовці, працівники правоохоронних і судових органів;
- керував чи сприяв у проведенні операцій із захоплення державних органів тощо.
У Представництві президента України в АРК наголосили, що мешканці ТОТ не будуть притягнуті до відповідальності лише за сам факт проживання в окупації.
Повідомляється, що через незаконність та несправедливість ухвалених окупаційними незаконними “судами” судових рішень практично всі рішення за 10 років переглядатимуться. Це особливо стосується тих справ, де порушено права людини або де однією зі сторін були окупаційні адміністрації.
У представництві пояснили, що факт незаконності цих рішень так званих “судів” визнав також і Європейський суд з прав людини 25 червня 2024 своїм рішенням у міждержавній справі “Україна проти Росії (щодо Криму)”.
У президента України також нагадали, що станом на зараз у тимчасово окупованому Криму арештованими та засудженими лишаються щонайменше 218 громадян України. Їх утримують на ТОТ півострова чи на території РФ. 133 з політв’язнів – кримські татари.
У відомстві вказали, що незаконно позбавлені окупантами особистої свободи з політичних мотивів громадяни України та члени їхніх родин невідкладно отримують медичну, психологічну, фінансову й іншу допомогу від держави.
Українські правозахисники не погоджуються з твердженням, що держава всебічно підтримує громадян, потерпілих від незаконного переслідування росіян. Напередодні голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник повідомила, що за 10 років російської агресії Україна не спромоглася розбудувати належну та достатню підтримку звільненим цивільним полоненим та бранцям Кремля.
Як відомо, Міністерство охорони здоров’я, Мінсоцполітики не розробили відповідних порядків згідно з вимогами Закону “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”.
У липні 2024 року адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова повідомила, що в українському законодавстві чітко не визначено, хто саме відповідає за повернення осіб з незаконного утримання в РФ.
Нагадаємо, у липні 2024 року в Представництві президента України в Автономній Республіці Крим розповіли про перший реінтеграційний крок, а саме, як відбуватиметься відновлення української влади у звільненому від російських окупантів Криму. Також у відомстві пояснили, що робитимуть з “документами” та правочинами після деокупації Криму.
Раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік.
Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Верховну Раду визначити категорії осіб, постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, для надання їм повноцінної підтримки та захисту.
Правозахисники наголошують, що попри тривалий збройний конфлікт і сотні тисяч осіб, які зазнали шкоди, в українському законодавстві немає визначення, кого можна вважати постраждалими внаслідок збройного конфлікту. Вони також констатують, що, через те що немає стратегічного державного бачення, не вдалося запровадити комплексну систему обліку й підтримки та допомоги потерпілим, яка має ґрунтуватися на оцінюванні завданої шкоди кожному потерпілому та на гнучкому підході до її компенсації.
Протягом 2022–2023 років на міжнародному рівні були ухвалені важливі документи в частині майбутньої компенсації шкоди, спричиненої збройною агресією проти України. Зокрема, під егідою Ради Європи був створений Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України. Втім, як наголошують правозахисники, на національному рівні є потреба визначення категорій осіб, які постраждали від війни, а також системи обліку шкоди, завданої життю та здоров’ю потерпілих.
