МКЧХ дотримується нейтральності і не намагається ставати на чийсь бік – речник організації

Міжнародний комітет Червоного Хреста нікого не критикує, а лише заохочує обидві сторони конфлікту дотримуватися міжнародних законів. Завдяки цьому організація зберігає можливість отримати хоч якийсь доступ до військовополонених. Тим паче, що МКЧХ дотримується принципів неупередженості та нейтральності.

 Про це розповідає речник місії МКЧХ в Україні Олександр Власенко виданню “Радіо Свобода”.

ФОТО МКЧХ: завод “Азовсталь”

За його словами, під час виходу українських бійців з заводу “Азовсталь” Червоний Хрест лише відповідав за їхню безпеку та фіксував їхні дані (особисту інформацію). Проте їм не вдалося зареєструвати всіх військовополонених.

“Так, був один чи два автобуси (що перевозили українців. – Ред.), які поїхали, не дочекавшись того, щоб наші спеціалісти туди увійшли. Вони просто поїхали і все“, – пояснює він.

Як стверджує Власенко, перед розміщенням військовополонених в Оленівці, колонію попередньо оглянули представники МКЧХ. Вони вказали адміністрації в’язниці на знайдені ними недоліки та попросили привезти питну воду.

“Ми більше доступу туди від РФ отримати не змогли. Навіть тоді, коли просили їх допустити після того, як згорів барак з українськими військовополоненими. До тіл загиблих МКЧХ згодом допустили, але вони перебували вже не в Оленівці“, – каже речник місії МКЧХ.

Власенко пояснив, що Міжнародний комітет Червоного Хреста підтверджує статус військовополоненого у двох випадках: 1) коли працівники особисто зафіксували військовослужбовців серед полонених (відвідали російські в’язниці чи були присутні під час виходу в полон); 2) держава-агресор офіційно підтвердила їхнє перебування у себе. Згідно з Женевськими конвенціями, Росія зобов’язана сама надавати таку інформацію Червоному Хресту.

“Ми подаємо запит до Національного інформаційного бюро протилежної сторони з проханням роз’яснити нам статус цієї людини, чи вона є військовополоненою. Якщо нам підтверджують, то ми вже вимагаємо доступу до цієї людини“, – пояснює речник місії МКЧХ в Україні.

Представник Червоного Хреста запевнив, що Росія надає доступ до в’язниць, де утримуються українські полонені як на власних територіях, такі і на окупованих. Проте їхній статус не дозволяє їм називати точну кількість в’язнів, яких вони за два роки війни відвідали. За словами Власенка, з 24 лютого 2022 року представники Червоного Хреста відвідали 3000 військовополонених з обох сторін, що воюють.

“Коли ми подаємо запит на всіх людей, про яких ми отримали підтвердження, то цей запит на 100% не задовольняється. Без пояснення причин“, – розповідає Власенко.

Також він пояснив, що, згідно з міжнародним гуманітарним правом, представникам МКЧХ має надаватися доступ до всіх тюремних приміщень, якими користуються полонені: камер, туалетів, душових, їдалень та медпунктів.

Представники Червоного Хреста мають право спілкуватися з полоненими конфіденційно. Тобто розмова має відбуватися без присутності працівника тюремної адміністрації. Через це МКЧХ проводить групові бесіди, аби представники закладу не зрозуміли, хто з в’язнів на них скаржиться. Під час таких візитів часто присутній лікар.

“Він веде перемовини з лікарем того місця, де перебувають ці військовополонені. Він переконується, наскільки вправно лікують цих людей. Тобто, ми дивимося на весь спектр їхнього перебування“, – каже він.

Під час відвідин місць утримань військовополонених представники МКЧХ можуть зафіксувати інших ув’язнених. Проте, як запевняє Власенко, вони не можуть з ними спілкуватися.

“Коли ми приїхали до певних людей, це ми приїхали тільки до певних людей. Цього разу ми нікого більше не відвідуємо. Але принаймні ми зареєструємо інших, і наступного разу подамо запит, щоб відвідати всіх“, – пояснює він правила МКЧХ.

За його словами, візити до військовополонених, яких вони вже відвідували, мають відбуватися постійно, щоб адміністрація пенітенціарної установи усувала зафіксовані ними порушення. Однак насправді це зовсім не так.

“Якщо у нас немає повторного візиту, то перший візит нічого не дав“, – каже Власенко.

Також речник пояснив, що МКЧХ дотримується нейтральності і не намагається ставати на чийсь бік. Організація нікого не критикує, а лише заохочує обидві сторони дотримуватись міжнародних законів. Таким чином вони зберігають можливість отримати хоч якийсь доступ до полонених. Тим паче, що ЧХ дотримується принципів неупередженості та нейтральності.

“Ми їх (порушення. – Ред.) обговорюємо тільки з представниками адміністрації того закладу. Публічно ми з цим не виходимо. Якщо ми бачимо, що після повторного візиту нічого не усунуто, то переходимо на вищий щабель, тобто розмовляємо з представниками, можливо, міністерства, якому підпорядковані ці місця тримання під вартою“, – каже представник МКЧХ.

Завдяки непублічності та конфіденційності представники МКЧХ неодноразово потрапляли до найнебезпечніших в’язниць у світі – Абу-Грейб в Іраку та тюрем “Талібану” і “ІДІЛ”.

“Якщо ми будемо про це говорити публічно, нам просто закриють доступ, і ми не зможемо допомагати. Наша мета – саме допомогти тим людям, якщо навіть щодо них застосовуються певні неправомірні дії. Тобто ми це бачимо і ми на це звертаємо увагу для того, щоб виправили порушення. Ми вважаємо, що це найефективніший спосіб, 160 років нашої діяльності нас переконують в цьому“, – вважає Власенко.

Речник МКЧХ зауважив, що зафіксовані ними факти не можуть надаватися як докази у міжнародних судах. Ба більше, представники організації, які мають відповідний імунітет, не є свідками.

“Нас не можна викликати як свідків. Можна використовувати порушення норм, які стосуються міжнародного Червоного Хреста – недопуск, як додатковий доказ порушень. Наприклад, нас не пускали в Боснії до тих людей, яких розстріляли в Сребрениці. Це використовувалося як додатковий аргумент щодо того, що це був воєнний злочин. Але наші працівники не свідчили нічого“, – пояснює речник.

Уся інформація, зібрана МКЧХ, зберігається в їхніх архівах. З плином часу деякі документи потрапляють до музею, який знаходиться у штаб-квартирі організації в Женеві. Зокрема, його відвідувачі можуть подивитись записи представників ЧХ, зроблені ними під час Першої світової війни.

Наприкінці Власенко нагадує, що МКЧХ не бере участі в обмінах полоненими під час війни, оскільки це не входить до їхньої компетенції. Раніше їхні представники були присутні під час російсько-українських обмінів на запрошення української влади.

Раніше Міжнародна федерація Червоного Хреста вирішила не призупиняти членство Російського Червоного Хреста в організації попри можливі порушення правил нейтральності, виявлені низкою міжнародних медіа.

Рішення ухвалили за підсумками чотириденного засідання в Женеві. Керівництво МФЧХ вирішило не призупиняти членство РЧХ, попри виявлені раніше журналістами порушення, а лише створити наглядовий орган і закликати РЧХ “опрацювати виявлені виклики й заявлені порушення” доброчесності.

Міжнародна федерація каже, що російська організація нібито “співпрацювала з нею протягом всієї перевірки”, а сама федерація не виявила доказів багатьох звинувачень. У федерації порекомендували провести тренінг із принципів Червоного Хреста для всього особового складу РЧХ.

Таке рішення розкритикували українські посадовці, назвавши це слабкою реакцією на серйозні звинувачення.