Деокупації Криму сприятиме, зокрема, встановлення винних у депортації та визнання цього злочину геноцидом – звернення

Завершення розслідування причин, наслідків, встановлення винних осіб у депортації кримськотатарського народу з Кримського півострова, судове рішення про визнання її геноцидом та закріплення за Меджлісом статусу представницького органу кримських татар сприятиме успішній деокупації та реінтеграції Криму.

Про це йдеться у зверненні учасників Міжнародного мітингу до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, що 18 травня 2024 року відбувся офлайн та онлайн.

Автори звернення вважають, що з метою успішної деокупації та реінтеграції Криму важливо, щоб правоохоронні та судові органи України завершили розслідування причин, наслідків, встановлення винних осіб у депортації кримськотатарського народу з Криму в травні 1944 року, вчиненої Радянським союзом. Вони наголошують, що суд має ухвалити окреме рішення про визнання депортації геноцидом кримськотатарського народу.  

Також учасники мітингу переконані, що уряд має “відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону “Про корінні народи України” негайно ухвалити нормативно-правовий акт щодо закріплення за Меджлісом кримськотатарського народу статусу представницького органу корінного кримськотатарського народу”.

Крім того, автори звернення висловили підтримку і шану кримськотатарському народові, всім громадянам України на тимчасово окупованій території Криму та інших окупованих територіях, які залишаються відданими Українській державі та здійснюють спротив окупаційному режиму.

“Висловлюємо солідарність і гордимося мужніми співгромадянами – політв’язнями, які залишаються незламаними героями в нелюдських умовах позбавлення волі у російських в’язницях та колоніях, висловлюємо особливу вдячність усім військовослужбовцям Сил оборони України за відсіч російської агресії та захист Української держави, пишаємося кожним з українських воїнів – кримськими татарами та мешканцями Криму інших національностей. Крим – батьківщина корінного кримськотатарського народу та невід’ємна частина Української держави”, – мовиться в документі.

Як повідомлялось, 18 травня до 80-х роковин злочинної депортації сталінським режимом кримських татар з їхньої історичної Батьківщини в Києві, Вінниці, Одесі, Львові, Нью-Йорку, Варшаві, Нью-Делі під час акцій та пам’ятних заходів вшанували пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.

Як повідомляє Представництво президента України в Автономній Республіці Крим, вшанували памʼять десятків тисяч жертв геноциду кримськотатарського народу також у Латвії, Чехії, Канаді, Туреччині, Азербайджані, Південній Африці, Данії, Австралії, Таїланді, Йорданії.

Водночас 18 травня в тимчасово окупованому Сімферополі відбулася низка офіційних заходів, організованих російською владою або узгоджених з нею. Як повідомив активіст міжнародного руху за деокупацію Криму #LiberateCrimea в коментарі “Крим.Реалії”, кримські татари своєю відсутністю на цих заходах продемонстрували бойкот “фальшивій симпатії” російської влади до кримськотатарського народу.

Цього року площа Леніна в кримській столиці була порожня, тоді як до окупації тут відбувалися багатотисячні мітинги пам’яті. Біля пам’ятника жертвам депортації в Сімферополі теж було безлюдно.

Окупаційна влада заборонила незалежні акції цього дня, а багато активістів, правозахисників та адвокатів отримали застереження від російських силовиків щодо цього.

Як відомо, з 18 до 20 травня 1944 року в Криму тривала депортація кримських татар. За два дні з півострова радянські силовики насильно переселили до 194 тисяч осіб. Геноцидом депортацію кримських татар визнали Україна, Естонія, Грузія, Латвія, Литва, Канада та Польща.

Щорічно в Криму з нагоди роковин Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу відбувалися масові заходи, зокрема жалобний мітинг у центрі кримської столиці. Утім, після військової операції Росії із захоплення Кримського півострова проведення подібних акцій у центрі тимчасово окупованого Сімферополя росіяни заборонили.

Комуністичний режим СРСР та згодом Росія цілеспрямовано поширювали протягом десятиліть міф про кримських татар щодо “зради”. І сьогодні країна-окупантка використовує цей наратив для поширення мови ворожнечі, утисків та розбрату в тимчасово окупованому Криму.