Азербайджан вийшов з ПАРЄ: напередодні моніторинговий комітет рекомендував виключити країну з роботи органу на рік

24 січня, перед початком пленарного засідання у Парламентській асамблеї Ради Європи, де мали розглядати рішення про повноваження азербайджанських депутатів, делегація з Азербайджану заявила про небажання подальшої взаємодії з організацією та вихід із неї.

Промову, з якою виступили дипломати з Баку, опублікувало агентство “Азертаж”.

Парламентська асамблея Ради Європи. Фото: PACE

У своїй промові вони зазначили, що Азербайджан – суверенна мультикультурна країна, яка свідомо робить вибір на користь демократії. Її членство у ПАРЄ було продиктоване очікуваннями захисту прав азербайджанців, які постраждали від воєнного конфлікту з Вірменією.

“Проте з 2001-го до 2020 -го, майже 19 років, асамблея так і не змогла притягнути до відповідальності Єреван. Навпаки, ми стикаємося з організованою наклепницькою кампанією з очорніння Азербайджану”, – зазначили депутати. 

З огляду на це, представники Баку в ПАРЄ заявили про нібито расистську, ісламофобську та азербайджанофобську позицію асамблеї.

“Делегація Азербайджану вирішує припинити взаємодію з асамблеєю та роботу в ній до подальших повідомлень”, – заявив глава азербайджанської делегації Самад Сеїдов.

Напередодні, 23 січня, комітет ПАРЄ абсолютною більшістю голосів ухвалив рішення про найжорсткіше можливе обмеження – не підтверджувати повноваження делегації Азербайджану. Тож країна щонайменше на рік мала бути виключена з роботи в ПАРЄ.

Баку звинувачували у порушенні принципів організації. Основною причиною покарання було те, що на вибори президента Азербайджану, які відбудуться у лютому 2024 року, не запросили спостерігачів від Парламентської асамблеї.

Нагадаємо, що Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах. Сепаратисти, яких підтримувала Вірменія, захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинули близько 30 000 людей.

19 вересня 2023 року азербайджанські військові розпочали в не визнаному світом Нагірному Карабаху так звані антитерористичні заходи. Згідно з домовленістю, регіон покинули підрозділи армії Вірменії, а збройні формування “армії оборони Нагірного Карабаху” роззброїли. 

28 вересня “влада” Нагірного Карабаху оголосила про припинення існування “республіки” з 1 січня 2024 року. Загалом регіон покинули понад 100 тисяч осіб. Його населення складалося переважно з етнічних вірмен, за різними оцінками, їх проживало тут близько 120 тисяч.

Європарламент назвав “етнічним чищенням” утечу вірмен з Нагірного Карабаху.