Мовний омбудсман закликає внести до законодавства норму про відповідальність за лінгвоцид

Українським законотворцям слід внести зміни до Кримінального кодексу, запровадивши відповідальність за лінгвоцид. 

Таку думку в інтерв’ю “Голос України” висловив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Anastasia Magazova

Кремінь не вперше наполягає на впровадженні відповідальності за лінгвоцид на окупованих територіях. До прикладу, торік він розповідав про щонайменше дві сотні зафіксованих фактів викорінення української мови на окупованих територіях, втім, покарати винних у цьому саме за лінгвоцид досі неможливо. 

“Що ми можемо цьому протиставити? По-перше, злочин має бути належним чином задокументований. Аби у майбутньому й окупант, і колаборант, причетний до звуження сфери функціонування української мови, понесли покарання. Ідеться й про тих, хто віддавав злочинні накази, а також про тих, хто їх безпосередньо виконував. По-друге, аби притягнути винних у злочині лінгвоциду до міжнародної відповідальності, маємо для початку впровадити зміни до чинного українського законодавства — внести до Кримінального кодексу України положення про відповідальність за злочини лінгвоциду”, – говорить Кремінь. 

Окремо мовний омбудсман сказав, що працювати над заходами з відновлення функціонування державної мови на деокупованих територіях треба вже зараз, наприклад, розробляти безоплатні мовні курси, планувати поповнення бібліотечних фондів, розпочати процес дерусифікації громадського простору, а також підготувати освітянський десант для роботи на цих територіях.

“На всіх деокупованих територіях України повинні діяти програми розвитку української мови. В цьому аспекті хотів би акцентувати на прикладі Херсонщини, де 24 громади розробили та затвердили місцеві мовні програми. Цікаво, що в цьому списку є громади, які досі перебувають під окупацією”, – розповів посадовець. 

Нагадаємо, що останніми роками кількість тих, хто спілкується українською в Україні, збільшувалась, а з початку повномасштабного російського вторгнення таких людей значно побільшало. Соціологам понад 80% громадян нині розповідають, що перейшли, переходять або вимагають, щоб з ними спілкувалися державною мовою. 

Попри це в Україні досі можуть, наприклад, відмовитись обслуговувати, якщо ви спілкуєтесь українською, або ж не взяти на роботу, як це було торік з айтівцем Денисом Водотійцем. Такі історії не поодинокі.