Кремль надалі отримує прибутки, бо Росія експортує більшу частину своєї нафти без цінової стелі – FT
Росії вдалось уникнути обмежень “Великої сімки” на більшу частину свого нафтового експорту. Така зміна торговельних потоків сприятиме збільшенню доходів Кремля, оскільки ціни на нафту зростають до 100 доларів за барель.
Про це пише “Економічна правда” з посиланням на Financial Times. Британська газета проаналізувала дані про морські перевезення та страхування.
За даними видання, майже три чверті всіх морських постачань російської нафти в серпні проходили без західного страхування – важеля, який використовується для забезпечення дотримання встановленого G7 обмеження ціни на нафту на рівні 60 доларів за барель.
Це на 50% більше, ніж навесні 2023 року, свідчать дані аналітичної компанії Kpler і страхових компаній.
Таке зростання означає, що Москва стає дедалі вправнішою в обході ліміту, що дозволяє їй продавати більше своєї нафти за цінами, ближчими до міжнародних ринкових, наголошує FT.
“Київська школа економіки (KSE) підрахувала, що стійке зростання цін на нафту з липня в поєднанні з успіхом Росії в зменшенні знижки на власну нафту означає, що доходи країни від продажу нафти у 2023 році, ймовірно, будуть щонайменше на 15 млрд доларів вищими, ніж вони могли б бути у 2023 році. Ця зміна є подвійним ударом для зусиль Заходу, спрямованих на обмеження доходів Росії від продажу нафти, які становлять найбільшу частину бюджету Кремля, після її повномасштабного вторгнення в Україну”, – мовиться в статті.
Крім того, що більша частка російської нафти продається за межами ліміту, зростання незалежності Москви як продавця збіглось із сильним зростанням цін на нафту, які цього тижня вперше за 13 місяців перевищили позначку 95 доларів за барель, звертає увагу FT.
“Хоча російський нафтовий сектор все ще стикається з низкою серйозних проблем, включно із заявами про дефіцит на внутрішньому ринку нафтопродуктів і загальне падіння обсягів експорту, показники все ще свідчать про те, що до військової скарбнички Кремля надходитиме більше доходів від продажу нафти”, – підкреслює газета.
ЗМІ вважає, що з огляду на зміни в тому, як Росія відвантажує нафту, може бути дуже складно забезпечити дотримання верхньої цінової стелі в майбутньому.
“І це робить ще більш прикрим той факт, що ми не зробили більше для належного дотримання верхньої межі, коли в нас було більше важелів впливу”, – визнав економіст Лондонської школи економіки Бен Хільгеншток.
Цього тижня Росія заборонила експорт дизельного пального та інших видів палива, що стало значним кроком з боку одного з найбільших світових продавців дизельного палива. Цей крок викликав побоювання, що розшукуваний Міжнародним кримінальним судом за воєнний злочин Володимир Путін намагається зруйнувати ринок нафти, як він це зробив із природним газом, що спричинило тогорічну енергетичну кризу.
У виданні пояснюють, що тоді, як ЄС і США значною мірою заборонили імпорт російської нафти, цінова стеля, встановлена “Великою сімкою”, була покликана забезпечити надходження російської нафти на світові ринки. Мета полягала в тому, щоб запобігти скороченню постачань і економічно та політично шкідливому стрибку цін.
Надання західних послуг, таких як доставлення або страхування, дозволено в межах обмеження – але тільки якщо російська нафта продається за ціною менш ніж 60 доларів за барель.
“Оскільки Росія колись залежала від західних послуг у постачанні своєї нафти на ринок, “Велика сімка” вважала, що в Москви не буде іншого вибору, окрім як підкоритися цьому. Коли в грудні минулого року було вперше запроваджено верхню межу цін G7, російська нафта спочатку впала з різким дисконтом до світових цін – до 40 доларів за барель. Москва була змушена запропонувати ці знижки, оскільки вона намагалася переспрямувати мільйони барелів, що колись призначалися для Європи, новим клієнтам в Азії, водночас усе ще сильно залежачи від західних транспортних послуг”, – нагадує газета.
За підрахунками науковців Лондонської школи економіки, санкції, обмеження та виведення коштів з Росії коштували 100 млрд доларів доходів від експорту нафти з лютого 2022 року.
Однак Росія створила так званий тіньовий флот нафтових танкерів, здатних працювати без західного страхування та інших послуг. Це дозволило Москві отримати вищі ціни на свою нафту в умовах жорсткої конкуренції на світовому ринку. Середня ціна на основний експортний сорт російської нафти, Urals, з липня піднялася вище ніж 60 доларів за барель.
Як відомо, тоталітарна Російська Федерація під час свого повномасштабного вторгнення в Україну вчиняє геноцид проти українського народу, який супроводжується фільтрацією населення, воєнними злочинами та злочинами проти людяності.
Неспровокована війна Путіна призвела до численних глобальних криз: поставила під загрозу енергетичну та продовольчу безпеку, спричиняє інфляцію та зростання боргу в різних країнах.
11 вересня 2023 року прессекретар російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Росія не готова закінчувати війну проти України шляхом перемовин.
Із 24 лютого 2022 до 27 серпня 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) зафіксувало 26 717 випадків загибелі або поранення цивільних осіб в країні: 9 511 загиблих і 17 206 поранених. В ООН наголошують, що реальні втрати набагато вищі.
Голова Кримської правозахисної групи та документаторка воєнних злочинів Коаліції “Україна. П’ята ранку” Ольга Скрипник на місці воєнного злочину в Бородянці на Київщині, липень 2023 рокуПовномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,5 мільйона людей утекти за кордон. За підрахунками Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад 8 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами.
Сім’ї внутрішньо переміщених осіб зі сходу країни тікають від конфлікту до Львова, 10 березня 2022 рокуРосійські ЗМІ інформують, що станом на 1 серпня кількість переміщених з України до РФ перевищила 3 мільйони. Водночас половина з цього числа – жителі районів, контрольованих незаконними збройними формуваннями Донеччини та Луганщини, які виїздили також ще до початку війни.
