Директорка музею Голодомору Леся Гасиджак дала інтерв’ю українському Vogue

Виконувачка обовʼязків гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак розповіла, що як непублічній музейниці їй було важко стати об’єктом уваги суспільства, зокрема цькування через зовнішність. Втім, підтримка людей стала для неї неочікуваністю та допомагає триматись. 

Про це Гасиджак розповіла в інтерв’ю українському Vogue. 

Гасиджак закінчила істфак Університету Шевченка та, за її власним зізнанням, мріяла про педагогічну діяльність. Однак у 2008 році жінка доєдналася до ГО “Український центр розвитку музейної справи” та відкрила для себе музейний світ. 

Довгий час вона очолювала вебпортал “Музейний простір”, який об’єднував працівників цієї справи, а у 2015-му стала заступницею очільниці Національного музею Голодомору-геноциду, а невдовзі – виконувачкою обов’язків. 

Виявилось, що про хвилю ненависті щодо себе у мережі Гасиджак дізналась випадково, коли друг порадив їй не заходити у соцмережі кілька днів. 

“Це не найпростіший її досвід. Людині, яке все життя займалася наукою та музейною справою, така увага дається непросто. В ресторані, куди вона ледве наважується піти з подругою, щоб знову не стати предметом особливої уваги, їм неочікувано дарують квіти. Леся сміється: “Може, це просто букети, що лишилися після якогось святкування, і їх віддають, просто, щоб не пропали”, — але водночас зізнається, що подібна підтримка зворушує”, – йдеться у матеріалі. 

На думку музейниці, образи в соцмережах могли бути частиною інформаційної війни Росії проти України, “яку пересічні користувачі підхопили, не заглиблюючись у суть”.

“Цю теорію виключати не можна”, – каже вона. 

Нагадаємо, що Гасиджак подаватиме до суду через цькування.