Для повернення українських біженців важливо, щоб їхні діти зберігали мову через мережу освітніх закладів – президент СКУ
Президент Світового конгресу українців Павло Ґрод вважає, що найкращим способом гарантування повернення українців є збереження їхньої української ідентичності. Зокрема, через українські заклади освіти за кордоном. Вони потрібні як запобіжники – для того, щоб діти не забували мову та почувались українцями.
Про це він заявив в інтервʼю “Радіо Свобода”.
Фото: Reuters“Треба, щоб діти зберігали мову через мережу освітніх закладів, і саме це важливо для повернення. Можна створити якусь цікаву концепцію, але відверто скажу, дивлячись на ключові принципи: якщо дитина не знає української мови, то скаже “я не хочу туди, бо я їх не розумію”, – наголосив він.
Також Ґрод зазначив, що українські біженці різні: одні – відкриті до світу, багато їздили за кордон, тому почуваються там як удома, а інші – вперше виїхали з України та почуваються розгубленими.
“Це є для нас найбільший виклик. Як їх ангажувати? Ми над тим працюємо, це нелегко. Відверто кажучи, першочергове наше завдання було допомогти їм знайти житло, облаштуватися на новому місці. Наші громади активно діють у цьому напрямку: оформити дітей до шкіл, зробити документи й вирішити різні побутові моменти”, – додав президент СКУ.
Крім того, він розповів, що наразі багато мігрантів, які виїхали ще до війни, мають подвійні громадянства. Однак є велика невизначеність, чи це законно, з погляду України.
“Я погоджуюся, що для отримання українського громадянства слід витримати іспит про історію, можна складати присягу, але ці умови слід створити. Наприклад, люди, які виїхали 20 років тому, мають громадянства інших країн, і вони не хочуть його зрікатися. Тож, якщо ми хочемо, щоб мігранти і їхні діти поверталися, треба створити такі базові сприятливі умови. Очевидно, в новому законі мають бути прописані запобіжники щодо Росії”, – підсумував він.
Нагадаємо, що, за даними Євростату, станом на кінець березня 2023 року в Європі громадяни України становили 98% отримувачів тимчасового захисту. З них майже половина (47%) – це дорослі жінки віком 35–64 років, 35% – діти, 18% – дорослі чоловіки.
Найбільше наших громадян залишається в Німеччині (1 067 755 осіб – це 27% усіх біженців у Європі), Польщі (976 575 осіб – 25%) та Чехії (325 245 осіб – 8%).
Примітно, що в Східній Європі найвищий рівень підтримки українських біженців виявився в Угорщині, громадяни якої готові продовжувати допомогу і не вважають, що витрачені на неї гроші треба переспрямовувати на власних громадян. Водночас найменший рівень підтримки українських біженців зафіксували в Болгарії: там проти допомоги виступає 71% громадян.
