Російські війська залишали напризволяще інтернати та пансіонати в окупації – правозахисники

Від початку повномасштабного вторгнення Україна втратила контроль майже над усіма офіційними державними установами на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, під російською владою опинилися соціально-медичні установи – дитячі будинки, геріатричні пансіонати, психіатричні лікарні.

Наразі немає точних даних про те, скільки таких установ опинилися під тимчасовим контролем окупантів. Ще складніше підрахувати кількість людей, що там перебувають, адже сили РФ серед іншого переміщують їх окупованими територіями, а також вивозять до Росії.

Міжнародні та українські правозахисники проаналізували стан соціально-медичних установ у звіті “Дев’ять кіл пекла”: місця утримання в Україні під російською окупацією”. 

Зруйнований обстрілами психоневрологічний інтернат в місті Оскіл, Харківська область. Фото: ДСНС України

Навіть у мирний час соціально-медичні установи були доволі закритими, і це давало великий простір для порушення прав людей усередині, зазначають правозахисники. Однак від початку російської окупації такі заклади остаточно закрили для будь-яких зовнішніх візитів і нагляду, заблокувавши затриманих під повною владою сил РФ. 

На відміну від відділів поліції, в’язниць та ізоляторів росіяни не встановлювали нову адміністрацію в закладах соціальної та медичної допомоги. Ба більше, часто окупанти взагалі не взаємодіяли з такими установами. Та навіть перебування російських військових поблизу інтернатів, пансіонатів та диспансерів призводило до великої кількості небезпек.

Від початку бойових дій погіршилась або взагалі була знищена логістика поповнення запасів харчів та засобів першої необхідності. Адміністрації закладів використовували залишки продуктів та покладалися на альтернативні ресурси, як-от волонтерів чи допомогу інших профільних установ. Так, інколи вдавалося отримувати ліки в місцевих закладах охорони здоров’я, йдеться у звіті.

Окрім нестачі їжі та медикаментів, суттєвою проблемою для соціально-медичних установ стали регулярні обстріли та переривання комунікацій – води, опалення, світла. 

Так, 11 березня 2022 року російські військові обстріляли Оскільський психоневрологічний інтернат на Харківщині. За словами колишнього директора Департаменту соціального захисту населення ХОВА Юрія Шпараги, заклад обстріляли з артилерії та літаків. 

“Пошкоджено будівлю, відсутнє тепло, електроенергія, вода. В стіні будівлі застряг боєприпас – одна з випущених ракет, яка не вибухнула”, – додав він.

Того ж дня росіяни обстріляли геріатричну лікарню в Кремінній Луганської області. 

“Це було цинічно і навмисно. Просто підігнали танк, поставили перед будівлею і почали стріляти. 56 людей загинули на місці”, – зазначив ексголова Луганської ОДА Сергій Гайдай. 

Він також додав, що росіяни вивезли з лікарні близько 15 людей, що вижили після обстрілу, та переправили їх до інших закладів на тимчасово окупованій території Луганщини. Доля інших мешканців лікарні залишалася невідомою. Зрештою росіяни поховали загиблих у Луганську, не допустивши на похорон навіть рідних жертв.

Практика переміщення людей без їхнього дозволу типова для сил РФ, зазначають правозахисники. Російська окупаційна влада неодноразово організовувала подібні вивезення людей вглиб тимчасово окупованих територій, а згодом – і до Росії. 

Серед іншого дитяча уповноважена президента РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова заявляла, що в листопаді 2022 року з Олешківського інтернату вивезли 52 дитини. Частину доставили до Скадовська, інших – відправили до Криму.

Нагадаємо, за даними Київської школи економіки, внаслідок повномасштабного вторгнення було пошкоджено або повністю зруйновано 154 заклади соціального захисту населення, зокрема 46 санаторіїв, 31 інтернат та 43 соціальні центри. Збитки у сфері соціального захисту населення експерти оцінюють у 200 млн доларів. 

Коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

• невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• мародерство;
• примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортація до Росії чи на окуповані нею території;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.