Індекс свободи преси-2023: журналістика в світі опинилася під загрозою індустрії фейків
Стан свободи преси в країнах світу минулого року зазнав великих і часто радикальних змін, пов’язаних з політичними, соціальними та технологічними потрясіннями, а журналістиці загалом зараз серйозно загрожує індустрія фейкового контенту.
Про це йдеться в аналітичній доповіді до Всесвітнього індексу свободи преси від міжнародної правозахисної організації “Репортери без кордонів”, опублікованій у Всесвітній день свободи преси 3 травня. Коротко переповідаємо основні її тези.
Джерело: “Репортери без кордонів”Відповідно до Індексу-2023, який оцінює середовище для журналістики у 180 країнах і територіях, ситуація у сфері свободи преси оцінюється як “дуже погана” в 31 країні, “важка” — у 42, “проблемна” — в 55, “хороша” або “задовільна” — у 52 країнах. Тобто ситуація для журналістики “погана” в семи країнах на кожні десять з оцінюваного пулу, наголосили медіа експерти.
Перше місце в рейтингу сьомий рік поспіль посідає Норвегія. Але вперше за багато років на другому місці — нескандинавська країна, а саме Ірландія, яка випередила Данію.
Нідерланди опинилися на 6-му місці, відновивши позицію від 2021 року, яку країна посідала до вбивства кримінального репортера Пітера де Вріса.
Останні три місця в рейтингу займають виключно азіатські країни: В’єтнам (178-ме місце), де полюють на незалежних репортерів і коментаторів; Китай (179), де найбільша у світі кількість ув’язнених журналістів, і Північна Корея (180).
За словами генерального секретаря РБК Крістофа Делуара, загалом світовий Індекс свободи преси-2023 демонструє велику мінливість ситуацій з серйозними підйомами і падіннями та безпрецедентними змінами, такими як підйом Бразилії на 18 позицій і падіння Сенегалу на 31 місце.
“Ця нестабільність є результатом посилення агресивності з боку влади в багатьох країнах і зростання ворожості до журналістів у соціальних мережах і у фізичному світі. Постійна мінливість також є наслідком зростання індустрії фейкового контенту, яка виробляє та поширює дезінформацію та надає інструменти для її виробництва”, — сказав він.
Наслідки індустрії фейкового контенту
Індекс 2023 року висвітлив швидкий вплив індустрії фейкового контенту цифрової екосистеми на свободу преси. У 118 країнах зі 180 країн, оцінених РБК, більшість респондентів повідомили, що представники політичної сфери часто або систематично беруть участь у масових дезінформаційних або пропагандистських кампаніях.
Розмивається різниця між правдою і брехнею, реальним і штучним, і це ставить під загрозу право на інформацію. Безпрецедентна здатність фальсифікувати контент використовується для підриву тих, хто втілює якісну журналістику, і для послаблення самої журналістики, наголошують дослідники.
Подальшого хаосу в медіасвіті завдає розвиток штучного інтелекту (ШІ). Тим часом власник соцмережі “Твіттер” Ілон Маск просуває довільний, заснований на оплаті, підхід до інформації, демонструючи, що соціальні платформи — це “сипучі піски” для журналістів.
Дезінформаційна індустрія поширює маніпулятивний контент у величезних масштабах, про що свідчить розслідування консорціуму “Заборонені історії”, співзасновником якого є РБК.
Така ситуація сприятлива для збільшення пропаганди Росії (164-те місце), яка опустилася ще на дев’ять позицій в Індексі 2023 року. У рекордно короткі терміни Москва взялася за поширення меседжів Кремля на окупованих територіях Півдня України, водночас жорсткіше ніж будь-коли розправляючись з останніми незалежними російськими ЗМІ. Останні були заборонені, заблоковані та/або оголошені “іноземними агентами”.
Воєнні злочини, скоєні в Україні, стали причиною отримання Росією одного із найгірших балів Індексу свободи преси.
Світова журналістика: підйоми і падіння
США (45-те місце) опустилися на три позиції. Американські респонденти негативно ставилися до середовища для журналістів (особливо до правової бази на місцевому рівні та поширеного насильства), попри зусилля адміністрації президента Джо Байдена покращити ситуацію.
Вбивство двох журналістів — Джеффа Джермана в Лас-Вегасі у вересні 2022 року та Ділана Лайонса в Орландо в лютому 2023 року — негативно вплинуло на рейтинг країни.
Бразилія (92-ге місце) піднялася на 18 позицій в результаті відходу президента Жоара Болсонару, чий владний термін ознаменувався вкрай ворожим ставленням до журналістів, і обрання на посаду керівника країни Лули да Сілви.
В Азії зміни в урядах також покращили середовище для засобів масової інформації та призвели до значного зростання індексу Австралії (12-те місце з 27-го) та Малайзії (40-ве місце з 73-го).
Водночас ситуація перетворилася з “проблематичної” на “дуже погану” в трьох країнах: Таджикистан, Індія і Туреччина.
В Індії захоплення ЗМІ олігархами, близькими до прем’єр-міністра Нарендри Моді, поставили під загрозу плюралізм думок в пресі. Адміністрація Туреччини посилила переслідування журналістів напередодні виборів президента країни. В Ірані погіршення ситуації в сфері свободи преси сталося та тлі протестів, викликаних смертю молодої студентки Махси Аміні під вартою в поліції.
Деякі з найбільших падінь Індексу 2023 року відбулися в Африці. Ще донедавна зразковий на рівні свого регіону Сенегал опустився на 31 сходинку, перш за все через кримінальні звинувачення, висунуті журналістам Папе Але Ніангу і Папе Ндіайє, а також через різке зниження рівня безпеки медіапрацівників.
Туніс опустився на 27 позицій через зростаючий авторитаризм президента Каїса Сайєда та його нездатність терпіти критику ЗМІ.
У Латинській Америці Перу (110-те місце) різко опустилася на 33 позиції, тому що журналістам в цій країні доводиться дорого платити за постійну політичну нестабільність і зазнавати переслідувань, нападів і дискредитації.
Погіршення в Гаїті (99) також пов’язане головним чином із погіршенням безпекової ситуації для медіа.
Індекс за регіонами
Європа — ситуація неоднозначна, Центральна Азія — стабільно погана
Європа, особливо Євросоюз, є регіоном, де журналістам працювати найлегше, але навіть там ситуація неоднозначна.
Німеччина (21-ше місце), де зафіксовано рекордну для країни кількість випадків насильства над журналістами та арештів впродовж року, опустилася на п’ять позицій. Польща (57-ме місце), де 2022 рік був відносно спокійним з точки зору свободи преси, піднялася на дев’ять позицій, тоді як Франція (24-те місце) піднялася на два.
Греція (107-ме місце), де за журналістами шпигували спецслужби та потужні шпигунські програми, продовжує займати найнижче місце в ЄС.
На регіональний рейтинг також сильно вплинули низькі результати Центральної Азії. Кілька країн — Киргизстан (впав на 50 позицій — на 122-ге місце), Казахстан (на 12 позицій — 134-те місце) та Узбекистан (на 4 позиції — 137-ме місце) — погіршили позиції в Індексі через збільшення кількості атак на ЗМІ.
Туркменістан (176-те місце), де цензура та стеження були знову посилені після обрання у березні 2022 року на посаду очільника країни Сердара Бердимухамедова — сина експрезидента країни, все ще входить до п’ятірки останніх країн Індексу.
Америка — на континенті більше немає “зелених” країн, Африка має кілька значних злетів
Америка більше не має жодної країни, пофарбованої в зелений колір на карті свободи преси, йдеться в дослідженні РБК. Коста-Ріка (спустилася з 15-го на 23-тє місце) була останньою країною в регіоні, у якій ситуація була класифікована як “хороша”. Це змінилося після падіння на п’ять позицій через різке зниження її політичного рейтингу (на 15,68 бала). Зараз країна посідає нижче місце в рейтингу ніж Канада (15-те місце).
Цього року Мексика (128-ме місце) опустилася ще на одну сходинку і тепер має найбільше зниклих журналістів у світі — 28 за останні 20 років.
Куба (172-ге місце), де знову посилили цензуру і де преса все ще є державною монополією, продовжує займати найнижче місце в регіоні, як і 2022 року.
В Африці відбулося кілька значних злетів, як-от Ботсвана (65-те місце), яка піднялася на 35 позицій, проте загалом ситуація для журналістів на континенті стала складнішою й зараз класифікується як “погана” майже в 40% країн проти 33% минулого року.
Так, у Буркіна-Фасо (58-ме місце) заборонили місцеву ретрансляцію міжнародних мовників, іноземних журналістів депортували. Загалом регіон Сахель (перехід між Сахарою і Південною Африкою) зараз є “зоною без новин”.
Кілька журналістів були вбиті в Африці, зокрема Мартінес Зонго в Камеруні (138-ме місце).
В Еритреї (174-те місце) засоби масової інформації залишаються під повним контролем президента Іссаяса Афеверкі.
Найгірші режими для журналістів
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні продовжують діяти одні з найгірших у світі режимів для журналістів: М’янма (173-тє місце) є другою у світі країною за кількістю ув’язнених журналістів після військового перевороту в лютому 2021 року, в Афганістані (152-ге місце) середовище для репортерів продовжує погіршуватися, а жінок-журналістів буквально викреслили з суспільного життя.
Близький Схід і Північна Африка продовжують залишатися найнебезпечнішим регіоном у світі для журналістів. Ситуація для журналістів у більш ніж половині країн регіону класифікується як “дуже погана”. Вкрай низька оцінка становища вільної журналістики в деяких країнах, зокрема Сирії (175-те місце), Ємені (168-ме місце) та Іраку (167-ме місце), пояснюється великою кількістю медійників, які зникли безвісти або є заручниками.
Хоча Палестина (156-те місце) піднялася на 14 позицій, її показник безпеки є дуже низьким після того, як 2022 року вбили ще двох журналістів.
Саудівська Аравія залишається в нижній частині Індексу.
Ув’язнення медіавласника Іхсана Ель Каді підтвердило зростання авторитаризму в Алжирі (136-те місце), який опустився на дві позиції, та де ситуація продовжує класифікуватися як “погана”.
Методологія дослідження
Це другий світовий індекс свободи преси, складений за новою методологією, розробленою у 2021 році групою експертів з академічного та медіа світу.
Методологія базується на визначенні свободи преси як “здатності журналістів як окремих осіб, так і колективів, відбирати, створювати та поширювати новини в інтересах суспільства незалежно від політичного, економічного, правового та соціального втручання та за відсутності загроз для їхньої фізичної та психічної безпеки”.
Він використовує п’ять нових показників, які формують Індекс і забезпечують бачення свободи преси в усій її складності: політичний контекст, правова база, економічний контекст, соціокультурний контекст і безпека.
У 180 країнах і територіях рейтингу РБК ці показники оцінюються на основі кількісного підрахунку зловживань щодо журналістів і ЗМІ, а також якісного аналізу на основі відповідей сотень експертів зі свободи преси, відібраних РБК (включаючи журналістів, науковців та правозахисників) на понад 100 питань.
Через зміну методології слід бути обережним, порівнюючи рейтинги та бали до та після 2021 року.
