Війна Росії проти України суттєво вплинула на свободу слова в регіоні – “Репортери без кордонів”
Російська агресія проти України суттєво вплинула на свободу слова не лише в Україні та самій РФ, але й у країнах Європи та Центральної Азії.
Про це йдеться в щорічному дослідженні міжнародної організації “Репортери без кордонів” (RSF), оприлюдненому до Всесвітнього дня свободи преси, 3 травня.
Джерело: REUTERS / Sofiia Gatilova / File PhotoПовномасштабна війна дозволила Кремлю розпочати завершальну операцію із зачищення російського медіаландшафту. Систематична цензура та викорінення незалежних російських, а потім і закордонних медіа звільняє простір для поширення пропаганди, що координується проурядовими ЗМІ, наголосили експерти.
Заборона на західні соцмережі в РФ (164-те місце зі 180 в щорічному Індексі свободи преси від RSF) виявилася вигідною для платформи “Телеграм”, місцева аудиторія якої протягом року зросла більш ніж удвічі. Ця соціальна мережа широко використовується й путінською пропагандою, причому деякі канали навіть відстежують переміщення іноземних журналістів, яких у Росії прирівнюють до шпигунів.
На захоплених територіях України окупаційна влада терміново розгортає свій пропагандистський апарат: глушить українські телеканали, масштабно витісняє і заміщує українські ЗМІ та полює на місцевих журналістів.
На територіях, підконтрольних Україні, попри дезорганізацію роботи редакцій та проблеми висвітлення подій у країні, що воює, зокрема обмеження на висвітлення подій, які загалом пропорційні ситуації, журналісти мають більшу свободу, наголосили в RSF.
До того ж медіаексперти вважають, що війна та зміцнення духу національної єдності послабили вплив олігархів на українські медіа.
У регіоні вплив російської агресії на свободу слова особливо помітний у Білорусі, яка наразі перебуває під контролем Росії. Країна посідає 157-ме місце в Індексі свободи преси.
Водночас Індекс констатує суттєву деградацію ситуації зі свободою слова в Центральній Азії, де Киргизстан опустився відразу на 50 позицій, опинившись на 122-му місці.
Війна в Україні зачіпає і Західну Європу, якій часом складно відшукати точку рівноваги між безпекою та свободою.
Так, декілька держав обмежили роботу журналістів на підставі “національної безпеки”. У Греції (107-ме місце) скандал із прослуховуванням журналістів спецслужбами та шпигунською програмою “Predator” став найсерйознішим зазіханням на свободу преси в ЄС 2022 року. Саме через це країна посідає найнижче місце серед європейських країн в Індексі-2023.
В Албанії (96-те місце) прокуратура непропорційно обмежила можливість ЗМІ висвітлювати кібератаку, що відбулася на державні установи, ймовірно, з боку іранських хакерів.
У Великій Британії (26-те місце), де в очікуванні екстрадиції продовжує перебувати Джуліан Ассанж, автори законопроєкту про національну безпеку, не придумавши захисних заходів для журналістів, загрожують розслідуванням, які вони ведуть.
В Латвії (16-те місце) держрегулятор довільно відкликав ліцензію в незалежного російського каналу.
У Фінляндії (п’яте місце) двох журналістів засудили за розголошення державної таємниці, тоді як нове законодавство Швеції (четверте місце) загрожує конфіденційності журналістських джерел.
Попри всі ці тривожні ознаки розрив між країнами ЄС у сфері свободи преси значно скорочується. У цьому регіоні кількість країн, які покращили свої позиції в Індексі-2023, вдвічі перевищила кількість країн, чиї позиції знизилися.
Найбільше падіння в рейтингу серед європейських країн продемонструвала Сербія (91-ше місце; –12), де проурядові ЗМІ транслюють російську пропаганду, йдеться в дослідженні.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що в Росії 2022 року заблокували рекордну кількість інтернет-ресурсів, також найбільшою за останні 15 років стала кількість кримінальних переслідувань за висловлювання думки в інтернеті.
