У ЄС деякі країни роздратовані зволіканням з новим пакетом санкцій проти РФ – ЗМІ
Серед деяких країн ЄС росте роздратування через зволікання з дев’ятим пакетом санкцій проти Росії, питання якого на понеділковій зустрічі міністра закордонних справ навіть не виносилося.
Про це пише “Європейська правда” з посиланням на RMF24.
“Наразі немає того поштовху до санкцій, який був на початку“, – сказав дипломат ЄС.
Водночас Польща, країни Балтії та Швеція продовжують наполягати на запровадженні санкцій. Але решта країн не поспішає.
За неофіційною інформацією дипломатів ЄС, новий проєкт санкцій мав бути представлений у середині листопада. Однак підготовка затягується. На цьому наголосив сьогодні глава литовської дипломатії Габріелюс Ландсбергіс, якого це дещо роздратувало.
“Є ті, хто каже, що вже нема на що накладати санкції, що, в принципі, ті санкції, які ЄС міг би запровадити, він уже запровадив. Але це не так. Литва запропонувала новий список обмежень і чекає на реакцію європейських інституцій”, – сказав він.
Йдеться про спільну пропозицію щодо санкцій, висунуту країнами Балтії та Польщею в жовтні. Документ передбачав заборону на ядерне співробітництво й імпорт російських алмазів та заборону на експорт до Росії всіх безпілотників, зокрема найдешевших, цивільних, і про заборону на продаж нерухомості росіянам.
Очільник дипломатії ЄС Жозеп Боррель виправдовується і каже, що дотримується процедур.
“Країни-члени подають свої пропозиції. Юридичні служби їх аналізують. Можу вас запевнити – зупинення немає”, – сказав він.
Утім, робота над санкціями втратила динаміку. Один дипломат сказав, що “дедалі більше і більше країн скаржаться на витрати, яких їхні суспільства змушені зазнавати в результаті санкцій”.
Повідомляється, що дипломати ЄС дуже неохоче про це говорять, щоб не давати аргументів російській пропаганді.
Крім того, робота над санкціями затягується через те, що серед іншого “докази все ретельніше перевіряються юристами ЄС у зв’язку з великою кількістю позовів у судах”. І це також затягує процедури.
Дедалі частіше лунають припущення, що наступні санкції будуть радше “ущільненням” нинішніх.
Водночас раніше британське агентство Bloomberg повідомляло, що жорстка заборона ЄС на імпорт російського вугілля, яка набула чинності 10 серпня, призвела до того, що вантажі з російським вугіллям переспрямовують до Туреччини, Індії, Китаю та Африки.
Зазначається, що ці партії вугілля продаються зі значною знижкою в порівнянні з вугіллям аналогічної марки з інших країн.
Так, у вересні Туреччина імпортувала російське енергетичне вугілля за ціною 199 доларів за тонну, що на 23% нижче, ніж вугілля аналогічної якості з Колумбії – наступного найбільшого постачальника.
Також відомо, що представники РФ і Китаю на засіданні міжурядової комісії з інвестиційного співробітництва на початку листопада домовилися про виділення 1,3 млрд доларів на нові проєкти.
Як пише “Комерсант”, всі інвестиційні проєкти були запропоновані Росією.
Заступник голови Держкомітету КНР із розвитку і реформи Лінь Няньсю заявив, що російсько-китайське інвестиційне співробітництво має тенденції до зростання, “незважаючи на негативний вплив пандемії та складну міжнародну ситуацію”.
“Згідно з китайською статистикою, за перші вісім місяців 2022 року інвестиції Китаю в Росію становили $450 млн, збільшившись на 150% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року”, – заявив представник Китаю.
На засіданні міжурядової комісії підписали меморандум про подальше зміцнення інвестиційного співробітництва.
Нагадаємо, тоталітарна Російська Федерація під час свого повномасштабного вторгнення в Україну вчиняє геноцид проти українського народу, який супроводжується фільтрацією населення, воєнними злочинами та злочинами проти людяності.
Відповідно до звіту проєкту KSE Institute, Росія завдала Україні на понад 127 мільярдів доларів збитків. Зокрема, пошкоджено житлового фонду на 50,5 мільярда доларів. Лише за період з червня до серпня країна-терорист завдала збитків на понад 31 мільярд доларів.
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони та голови МЗС Росії Сергія Лаврова, Кремль не збирається обмежувати свою військову агресію сходом і планує повне знищення України.
Із 24 лютого до 30 жовтня Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало 16 295 випадків загибелі або поранення цивільних осіб в Україні: 6 430 загиблих і 9 865 поранених. В ООН наголошують, що реальні втрати набагато вищі.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,5 мільйона людей утекти за кордон. За підрахунками Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад 8 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами.