Переважна більшість убивць журналістів залишаються на волі — CPJ

У майже 80% із 263 випадків убивства журналістів у помсту за їхню роботу в усьому світі за останнє десятиліття винні не понесли покарання. 

Такі дані наводить Комітет захисту журналістів (CPJ) у Глобальному індексі безкарності за 2022 рік.

У Комітеті наголосили, що уряди не виявляють великого інтересу до розв’язання проблеми безпеки медійників.

Восьмий рік поспіль Сомалі залишається найсерйознішим порушником в індексі, що охоплює період з 1 вересня 2012 року по 31 серпня 2022 року. Сирія, Південний Судан, Афганістан та Ірак завершують першу п’ятірку країн у рейтингу.

На переконання дослідників, історія конфліктів, політичної нестабільності та слабкого верховенства права в цих країнах підкреслює вкорінену природу безкарності та робить малоймовірним те, що влада коли-небудь виділить ресурси для пошуку справедливості для журналістів.

Вперше у вказаному індексі звилася М’янма. Країна посіла восьме місце в рейтингу, доєднавшися до рядів найгірших у світі тюремників журналістів у переписі, проведеному CPJ 1 грудня 2021 року. Після державного перевороту в лютому 2021 року військова хунта М’янми ув’язнила десятки журналістів і застосувала низку законів для того, щоб придушити свободу слова.

Щонайменше троє журналістів були вбиті, двоє з них — Ай Чжо та Со Наїн фотографували протести проти режиму, були заарештовані та вбиті під вартою.

Однак навіть у менш нестабільних країнах з демократично обраними урядами влада виявляє мало політичної волі переслідувати вбивць журналістів або приборкати насильство проти преси, йдеться в повідомленні CPJ.

Такі лідери, як президенти Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор і Бразилії Жаїр Болсонаро, регулярно атакують ЗМІ, навіть коли репортери стикаються з постійними погрозами через їхні репортажі про злочинність, корупцію та екологічні проблеми.

У Мексиці CPJ задокументував 28 нерозкритих вбивств журналістів за останні 10 років — найбільше серед усіх країн у цьому індексі. Країна посідає шосте місце в рейтингу. Водночас складна ситуація із загальним насильством у Мексиці часто заважає говорити із впевненістю, чи пов’язане вбивство журналіста з професією, тобто смерті з невизначеного мотиву не враховуються в розрахунках для місця країни в індексі CPJ.

За перші дев’ять місяців 2022 року в Мексиці вбили 13 журналістів, це найбільша кількість, яку CPJ коли-небудь зафіксував у цій країні за один рік. Щонайменше троє з них вбиті через пряму помсту за їхні репортажі про злочини та політичну корупцію, перед смертю їм погрожували. CPJ розслідує мотиви 10 інших вбивств, щоб визначити, чи були вони пов’язані з роботою.

У Бразилії, яка посіла дев’яте місце в рейтингу, кілька подій у 2022 році спричинили постійні ризики для журналістів у країні. У червні британський журналіст Дом Філліпс і експерт з питань корінного населення Бруно Перейра були вбиті на Амазонці людьми, яких поліція підозрює у зв’язках з незаконним виловом риби в регіоні.

Зображення експерта з корінного населення Бруно Перейри (праворуч) і позаштатного британського журналіста Дома Філліпса в Бразилії. Джерело: AP Photo/Eraldo Peres

Резонансні вбивства цих журналістів висвітлили небезпеки, з якими стикаються медійники, що висвітлюють проблеми Амазонки та екологічну ситуацію в цілому. Так, у лютому 2022 року вбивство громадянського журналіста Гіванільдо Олівейра ймовірними членами місцевої злочинної організації викликало занепокоєння щодо зростання ризиків, з якими стикаються репортери у бразильських фавелах і маргіналізованих громадах.

Водночас сім’я бразильського спортивного журналіста Валеріо Луїса де Олівейри, вбитого 2012 року в помсту за його репортажі про відомий футбольний клуб, зіткнулася з черговою невдачею у спробах добитися справедливості, оскільки заплановані на 2022 рік судові процеси над ймовірними вбивцями медійника неодноразово переносилися. Син загиблого назвав свою десятирічну боротьбу за те, щоб вбивці постали перед правосуддям, “нескінченним кошмаром”.

На Філіппінах, що посіли сьоме місце в індексі, обрання президента Фердинанда Маркоса-молодшого принесло надію на відхід від кампанії залякування та переслідування преси, яку проводив колишній президент Родріго Дутерте. Проте вбивства двох радіокоментаторів — Персіваля Мабаси, критика Дутерте та Маркоса-молодшого, та Ренато Бланко, який писав про місцеву політику та корупцію, викликали побоювання, що культура насильства і безкарність триватимуть.

Члени родини вбитого філіппінського журналіста Персіваля Мабаси в Лас-Пінасі, передмісті Маніли, 4 жовтня 2022 року. Джерело: AFP/Jam Sta Rosa

Пакистан та Індія посіли 10-те та 11 місце, відповідно. Обидві країни фігурують в індексі щороку, відколи CPJ вперше почав складати його 2008-го, демонструючи постійну природу безкарності та насильства проти преси в цих країнах.

Росія та Бангладеш цього року покращили свої позиції в рейтингу вперше відтоді, як CPJ почав складати його. Але лише тому, що в цих країнах зафіксували три та чотири нерозкритих вбивства за період індексу, тобто менше ніж п’ять, необхідні для включення до звіту.

Проте це не означає, що ситуація зі свободою преси чи безпекою журналістів у цих країнах покращилася. Бангладеш продовжує ув’язнювати журналістів відповідно до Закону про цифрову безпеку. Один із них — Муштак Ахмед — помер у в’язниці за нез’ясованих обставин 2021 року після того, як нібито зазнав фізичного насильства під час затримання в поліції.

Співобвинувачений Ахмеда карикатурист Кабір Кішор розповів CPJ, що його катували під час ув’язнення.

Росія протягом тривалого часу входить до числа найгірших країн у світі за вбивствами журналістів, а репортери, які висвітлюють такі факти, як корупція серед офіційних осіб і порушення прав людини, регулярно стають мішенями. Відколи Володимир Путін прийшов до влади наприкінці 1999 року, щонайменше 25 журналістів були вбиті в помсту за їхню роботу.

Однак останніми роками кількість цілеспрямованих вбивств журналістів зменшилася, оскільки простір для незалежних репортажів звужується. Він майже повністю закрився після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, причому більшість решти ЗМІ закрилися під правовим і нормативним тиском, а тисячі журналістів покинули країну під час репресій.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що в Колумбії в місті Монтелібано вбили Рафаеля Еміро Морено — директора незалежного онлайн-видання Voces De Córdoba, лідера місцевої спільноти, якому роками погрожували за його репортажі про політичну корупцію та групи наркоторгівлі. Медійник перебував під державною охороною.