Учасники парламентського саміту Кримської платформи зобов’язалися координувати зусилля задля деокупації Криму

За результатами проведення першого парламентського саміту Міжнародної “Кримської платформи” учасники ухвалили Спільну декларацію.

Про це повідомляє пресслужба Верховної Ради України. 

Делегати першого парламентського саміту Кримської платформи у Загребі, Хорватія

Країни-учасники Кримської платформи засудили серйозні та систематичні порушення прав людини й зловживання Росії на тимчасово окупованому Кримському півострові, протиправну спробу Росії та її проксі сфальсифікувати демократичні інструменти та механізми, такі як нещодавні так звані “референдуми” в регіонах України. 

Крім того, в документі міститься засудження тривалої мілітаризації Криму, спроби незаконного вивезення викраденого українського зерна, перешкоди для реалізації прав і свобод судноплавства відповідно до міжнародного права, тривалої зміни демографічної структури в тимчасово окупованому Криму шляхом переселення російських громадян і видворення за межі півострова проукраїнських активістів.

Під час своїх виступів на саміті та в спільній декларації учасники заявили, що мають намір продовжувати політичну, дипломатичну, фінансову, гуманітарну та іншу підтримку України, відповідно процедур та правової юрисдикції кожного учасника з метою відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, одночасно посилюючи тиск на Росію для припинення нею тимчасової окупації Криму.

Також країни-учасники Кримської платформи зобов’язалися реалізовувати на парламентському рівні рішення установчого саміту Міжнародної Кримської платформи через консолідацію спільних зусиль, зокрема за допомогою:

• повної реалізації та зміцнення політики невизнання незаконної анексії Криму та співробітництва на міжнародних форумах;
• постійного посилення ефективності наявних обмежувальних заходів щодо Росії та готовності розглянути їхнє подальше розширення з дотриманням відповідних процедур та юрисдикції кожного учасника, якщо розвиток подій в Україні вимагатиме таких дій;
• сприяння регіональній безпеці та захисту свободи судноплавства;
• поваги до прав людини та міжнародного гуманітарного права;
• подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку, культурні та освітні права українців та корінних народів, зокрема корінних кримських татар, та на навколишнє середовище;
• розглянути ефективні та скоординовані дії у сфері економіки й довкілля, спрямовані на пом’якшення наслідків тимчасової окупації Криму;
• розглянути питання створення постійного міжпарламентського комітету Міжнародної Кримської платформи, який міг би надавати експертизу національним та міжнародним партнерам, інформувати як на національному рівні, так і на міжнародних майданчиках про реальну ситуацію в тимчасово окупованому Криму;
• розробити дієвий механізм вироблення можливих спільних позицій для представлення на міжпарламентських асамблеях та підготовки спільних документів з питань безпеки, прав людини, культурної спадщини, загроз навколишньому середовищу тощо, спричинених тимчасовою окупацією Криму;
• закликати Росію негайно припинити зусилля змінити демографічну структуру тимчасово окупованого Криму шляхом переселення російських громадян;
• відстоювати на національному рівні необхідну політичну, дипломатичну, гуманітарну, фінансову та іншу підтримку України – жертви російської агресії;
• працювати з міжнародними парламентськими асамблеями, такими як Європейський парламент, Парламентська асамблея Ради Європи, Парламентська асамблея ОБСЄ, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея Чорноморського економічного співробітництва та Арабський парламент, задля ухвалення резолюцій на підтримку Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи як інструмента консолідації міжпарламентських зусиль, спрямованих на деокупацію Криму та міста Севастополя, а також на відновлення територіальної цілісності України.

Нагадаємо, 25 жовтня відбулася пленарна сесія першого парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи, яку організували Верховна Рада та Хорватський сабор у місті Загреб, Хорватія.

Голова Хорватського сабору Ґордан Яндрокович під час саміту зазначив, що захід дає можливість посилати сильні меседжі “про єдність, солідарність, підтримку України перед обличчям російської агресії”, та закликав партнерів не зупинятися на шляху допомоги українському народу заради спільної перемоги.

У саміті взяли участь делегації з понад 50 країн і міжнародних інституцій: представники парламентських асамблей, міжнародних організацій, Європейського парламенту, США, Хорватії, Великої Британії, Латвії, Естонії, Литви, Чехії, Польщі, Німеччини, Туреччини, Швеції, Канади та Японії, Південної Америки, Африки та Азії.