Без засобів гігієни та можливості розчесати волосся: як українок утримують у полоні

Точна кількість цивільних та військових жінок, які перебувають у російському полоні, досі невідома, бо не всі родичі повідомляють про затримання. Навіть після звільнення жінки неохоче діляться подробицями затримання та перебування там. Однак деякі загальні факти все ж стають відомими. Зокрема, вже зафіксовано випадки того, що жінкам не надають медичної допомоги, засобів гігієни та не дозволяють розчісувати волосся. 

Про це під час брифінгу повідомили заступниця голови Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні Ірина Шиба, журналістка ГО “Медійна ініціатива за права людини” Марія Климик та координаторка ГО “МІПЛ” Ольга Решетилова.

Жінки, яких звільнили з полону у квітні. Фото: Ірина Верещук

Як зазначає Ірина Шиба, яка досліджує тему полону жінок, однією з причин переслідування і примусового утримання стала активна позиція громадянок, які перебували на тимчасово окупованих територіях і брали активну участь у житті громад, зокрема в організації мітингів.

“Саме ці люди були й залишаються основною загрозою для Росії та російських військових. Вони в перші дні показали можливість швидко організовуватися, надавати підтримку, брати участь у бойових діях тощо”, – пояснює вона.

Фото: Ірина Шиба. Скриншот із брифінгу

Тоді як Марія Климик, яка збирала свідчення звільнених із полону жінок з різних регіонів України, зауважує, що здебільшого методи затримання однакові: або на мітингах, або “за списками”. Тобто у військових РФ був певний перелік жінок – військовослужбовиць чи дружин атовців, журналісток, учительок, директорок підприємств тощо. Тоді окупанти приходили до них та забирали.

Марія Климик. Скриншот із брифінгу

“Жінкам, які пережили полон, психологічно важко згадувати про те, у яких умовах їх там утримували. Але зазвичай їм не давали жодних гігієнічних засобів, які потрібні жінкам. Якогось особливого ставлення не було: утримували так само, як і чоловіків, тільки рідше застосовували фізичне насильство”, – пояснює журналістка.

За її словами, у камерах, розрахованих на двох-трьох людей, утримували по 10 жінок. Був навіть випадок, коли в одній камері тримали 40 жінок. 

“Їм не надавалася жодна медична допомога. Навіть не можна було сходити в душ, розчесати або завʼязати волосся. Багатьом жінкам, особливо тим, кого вивезли до Росії, поголили волосся. Тобто до них не ставилися так, як до жінок-полонених, як це прописано в Женевських конвенціях”, – додає Климик.

Водночас Ольга Решетилова наголошує, що як гігієнічні засоби жінки вимушені були використовувати вату зі старих гнилих матраців, а всіх полонених оглядали одними гумовими рукавицями.

Ольга Решетилова. Скриншот із брифінгу

“Однаково страшно тримання в неволі як жінок, так і чоловіків. Але для жінок це завжди певною мірою чутливе питання, яке стосується і загрози сексуального насильства, зокрема”, – каже координаторка.

Крім того, за словами експерток, цивільні жінки з тимчасово окупованих територій бояться розповідати про утримання в полоні з огляду на те, що на небезпечних територіях досі перебувають їхні рідні, які можуть постраждати від цих свідчень. 

Нагадаємо, що станом на 11 серпня в російському полоні перебувала 131 жінка з “Азовсталі”. Серед них – військовослужбовиці, прикордонниці та медикині. З-поміж них є ті, які служили в полку “Азов”, а також військові медики,  прикордонниці, 36 бригада морпіхів, нацгвардійці, Збройні сили та інші формування.