Уряд підтримав законопроєкти Мінреінтеграції по колаборантах: що про ініціативи кажуть правозахисники?

Дата: 11 Серпня 2022
A+ A- Підписатися

Кабмін схвалив законопроєкти, розроблені командою Мінреінтеграції, що мають уточнити питання кримінальної відповідальності за колабораціонізм на тимчасово окупованих територіях. 

Про це повідомили у Мінреінтеграції.

Фото: zib.com.ua

Від початку повномасштабного російського вторгнення парламент уже вносив зміни до Кримінального кодексу й посилив відповідальність за колабораціонізм та пособництво Росії. 

Однак, як наголошують урядовці, формально під кримінальну відповідальність могли підпадати люди, які жодним чином не шкодять Україні, а вимушені працювати у реаліях окупації, щоб прогодувати власні родини та підтримувати життєдіяльність своєї громади. Мова йде про, наприклад, лікарів або тих, хто забезпечує роботу об’єктів критичної інфраструктури.   

“Почали надходити сотні звернень: люди просять роз’яснити, чи підпадає та чи інша діяльність під Кримінальний кодекс”, – розповідають у міністерстві. 

На розгляд парламенту внесли два законопроєкти: 

Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, коментуючи нинішню ситуацію з законодавством щодо притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність, каже, що воно є, м’яко кажучи, недосконалим.

Фото: Shutterstock

“В експертних колах вже тривалий час обговорюється питання змін до статті 111-1 КК України, оскільки формулювання цієї статті порушують принцип юридичної визначеності. Конструкції на кшталт “передача матеріальних ресурсів”, “здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором”, “здійснення пропаганди…” не дають однозначного чіткого уявлення про те, хто та за що саме може бути притягнутий до відповідальності”, – розповідає вона. 

Водночас ті зміни, які пропонує Мінреінтеграції, на думку Луньової, не зможуть допомогти розв’язати проблеми. Так, законопроєкти передбачають визначення переліку видів діяльності органів влади та господарської діяльності, дозволеної на тимчасово окупованій території. При цьому важливо зауважити, що, наприклад, території Херсонської, Харківської, Запорізької областей не визначені як такі, що окуповані.

“Відтак незрозуміло, як має цей новий встановлений перелік полегшити становище людей, що вимушені жити на тимчасово зайнятих російською армією територіях після 24 лютого 2022 року… Ці зміни не допоможуть вивести з-під ризику кримінальної відповідальності, наприклад, бабусю, яка торгує на ринку в Херсоні огірками з власного городу”, – зауважує Луньова. 

Також всю передбачену запропонованими змінами діяльність можна здійснювати лише у разі, коли “при цьому не вчиняється пособництво державі-агресору”. Однак “Пособництво державі-агресору” – це ще один новий склад злочину, який нещодавно з’явився в Кримінальному кодексі України (стаття 111-2). Його визначення, за словами Луньової, також є доволі неконкретним та фактично дублює склад злочину “колабораційна діяльність”.
 
“Така вказівка не дає можливості для мешканців окупованих територій бути впевненими у тому, яка діяльність дозволена в окупації, а яка ні. Тобто принцип юридичної визначеності залишається порушеним”, – констатує експертка. 
 
Нині в Офісі генерального прокурора кажуть, що відкрили 1833 кримінальних проваджень за статтею 111-1 КК України.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter