Верховна Рада ухвалила закон про посилення відповідальності для колаборантів із пропозиціями президента.
Про це йдеться на сайті ВР.
Бойовики угруповання «ДНР», яке в Україні офіційно визнане терористичним, шматують прапор України. Донецьк, 29 травня 2014 року
Згідно з законом Кримінальний кодекс доповнять статтею 111-2 “Пособництво державі-агресору”.
Під “пособництвом” йдеться про умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом:
- реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави агресора;
- добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави агресора
Такі дії каратимуться позбавленням волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.
Раніше представники Коаліції правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав осіб, після голосування законопроєкту № 7186 просили Зеленського ветувати закон.
Основними причинами такого звернення був невичерпний перелік проявів пособництва державі-агресору. Це означало, що будь-яка взаємодія громадянина України з представниками держави-агресора є кримінально караною. Президент ветував закон та подав свої пропозиції, з якими закон сьогодні підтримав парламент.
На думку Альони Луньової, адвокаційної менеджерки Центру прав людини ZMINA, найбільшу проблему закону усунули. Зокрема, тепер список діянь, які можна кваліфікувати як пособництво державі-окупанту, є більш чітким і зрозумілим, коментує адвокаційниця:
“Текст закону став кращим. Утім, на мою думку, ВР обрала хибний шлях множення складів злочинів, які стосуються співпраці з окупаційною владою, тобто так званим “колабораціонізмом”. Чинна на момент початку нової фази війни стаття 111 “Державна зрада” була цілком достатньою для притягнення до відповідальності винних в умисних діях на шкоду нашої країни. Але нардепи чомусь вирішили, що цього замало. І спочатку прийняли додаткову статтю 111-1 “Колабораційна діяльність”, тепер – “пособництво державі-агресору”.
Ці додаткові склади злочинів, зазначає Луньова, суттєво не повпливають на ситуацію попередження співпраці із ворогом, натомість створять числені проблеми для тих, хто буде ці статті застосовувати:
“В першу чергу правоохоронців. По суті, на практиці буде дуже складно розмежовувати склади цих злочинів”.
З іншого боку, вважає адвокаційниця, парламент не врахував становище людей на територіях, окупованих російською армією після 24 лютого 2022 року:
“Люди, які залишилися на тимчасово зайнятих росіянами територіях Херсонщини, Луганщини, Донеччини багато пишуть і питають про те, як їм поводитися, щоб не стати фігурантами кримінальних проваджень за “колабораціонізм”. Чи буде вважатися праця фельдшера швидкої допомоги в лікарні в окупованому Мелітополі співпрацею із ворогом? А якщо це об’єкт критичної інфраструктури регіону? Чи мають всі лікарі, вчителі, пожежники, працівники житлово-комунальних підприємств звільнитися, щоб не бути звинуваженими як посібники чи колаборанти? Питань виникає дуже багато, але відповідей на них чергові зміни до Кримінальнго кодексу не дають”.
