Райдужний колір змінився на камуфляж: як повномасштабна війна вплинула на життя ЛГБТ-людей
Червень уже понад 50 років є світовим прайд-місяцем. Традиційно в цей час у багатьох країнах світу відбуваються освітні та розважальні заходи, бренди одягу випускають колекції з ЛГБТ-символікою, а кульмінацією місяця гордості є сам прайд – масова хода, учасники та учасниці якої відзначають прогрес, якого ЛГБТ-спільнота досягла в правах та свободах, а також виборюють те, чого досі не вдалося домогтися.
Цьогоріч через повномасштабне вторгнення Росії прайд-місяць в Україні скоротився до тижня. Відкрила цей тиждень презентація виставки “Я в Україні / Я поза Україною”. Це перший ЛГБТ-захід після 24 лютого. На виставці презентували 12 історій ЛГБТ-людей, які наразі служать у лавах збройних сил та територіальної оборони, долучаються до волонтерських ініціатив, груп парамедиків та інших добровольчих формувань. Незабаром виставка буде доступна в цифровому вигляді.
Також цього тижня громадська організація KyivPride проведе закритий захід – круглий стіл на тему злочинів на ґрунті ненависті, де порушать питання безпеки в умовах воєнного часу. Крім того, 25 червня відбудеться спільний Марш рівності на території Польщі, який організують KyivPride та Warsaw Pride.
ZMINA поспілкувалася з ЛГБТ-активістами про те, як життя спільноти змінилося після 24 лютого, з якими викликами та проблемами вони зіткнулися, а також які наслідки війни стануть відчутні згодом.
Фото: Valerie MaltsevaПро порушення прав людини
За декілька днів до початку повномасштабного вторгнення РФ закордонні медіа публікували інформацію з посиланням на дані розвідки про те, що російська влада нібито склала списки ЛГБТ-активістів, яким загрожує небезпека в разі війни.
Відомо також, що під час інших збройних конфліктів, зокрема в Сирії, Афганістані й Іраку, були зафіксовані випадки, коли ЛГБТ-люди ставали об’єктами переслідування через їхню сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність. Вони були змушені покинути свої домівки після того, як зазнавали залякування та погроз смертю під час “коригувального насильства” або “фільтрування населення”.
Згадка про двох ЛГБТ-активістів, які загинули під час війниПроте злочини військових РФ – це не єдине порушення прав людини, з яким стикається українська ЛГБТ-спільнота. Серед іншого – напади праворадикалів, поліцейське свавілля, а також недоліки законодавства.
“Оскільки Україна обрала проєвропейський шлях, то одна з умов вступу до ЄС – це забезпечення рівних прав для всіх людей в нашій країні. Саме тому ми наполягаємо на ухваленні законопроєкту 5488, бо під час повномасштабного вторгнення проблеми вразливих груп підсвітилися ще більше. Подекуди під час війни ЛГБТ-люди не мають тих прав, які мають гетеролюди, а також зазнають певних утисків”, – розповіла Оксана Солонська, менеджерка з комунікацій та проєктна менеджерка KyivPride.
Вона пояснила також, що йдеться про окремі випадки, коли територіальна оборона упереджено ставиться до ЛГБТ-людей: ретельніше перевіряє документи, уважніше розглядає їхні речі тощо.
А буквально в червні, як писала ZMINA, квір-людина Марко Крапка заявила про побиття поліцейськими, яке супроводжувалося гомофобними висловлюваннями через зовнішній вигляд людини.
Оксана Солонська додала, що права ЛГБТ-людей під час війни порушуються тоді, коли один з партнерів чи партнерок гине під час бойових дій. Тоді інший чи інша не можуть отримати компенсації, а також не можуть самостійно забрати тіло. Адже за законами України ці люди одне одному не є родичами чи офіційно зареєстрованими партнерами. Тож ті групи, які були вразливими в мирний час, зараз є ще вразливішими.
Громадська організація “Мережа параюристів” постійно проводить моніторинг дотримання прав людини на війні, і наразі вони не зафіксували жодного випадку дискримінації в лавах ЗСУ. За словами Бориса Хмілевського, керівника “Мережі параюристів”, сьогодні в них немає свідчень про те, щоб хоч хтось, хто перебуває на лінії фронту чи в прифронтових зонах, зазнавав упередженого ставлення або принижень через сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність.
“Дуже рано робити висновки щодо того, як війна вплине на ситуацію з правами ЛГБТ-людей в Україні. Є багато позитивних сигналів, серед яких, зокрема, прискорена європейська інтеграція та значна кількість ЛГБТ+ на фронті. З іншого боку, суспільство під час війни радикалізується, тому всі погляди, й гомофобні також, стають агресивнішими та яскравішими”, – розповів Хмілевський.
Про підтримку з-за кордону
На виставці “Я в Україні / Я поза Україною” зібрано ті історії, які є найбільш ілюстративними й показовими. Вони демонструють, що ЛГБТ-спільнота за кордоном долучається до допомоги так само, як і люди, які до неї не належать.
Зокрема, там представлено історію Ангеліни Сазонової, пансексуальної жінки, яка через війну переїхала до Чехії. За її словами, можливостей здійснювати масштабну допомогу вона наразі не має, тому змушена працювати “під прикриттям” – ділитися достовірною інформацією в соцмережах, донатити кошти на купівлю ліків та інших потрібних речей для ЗСУ.
Історія Ангеліни СазоновоїЩе одна ЛГБТ-активістка Аліна Корінєва тимчасово переїхала з України до міста Каунасу в Литві. Там вона має власний своєрідний просвітницький фронт, де розповідає литовцям, якою наразі є ситуація в Україні, спростовує різні міфи. На Erasmus обмінах Аліна читає лекції про історію України.
Історія Аліни КорінєвоїГерой іншої історії – небінарна людина Саша Горох, який ще до війни жив у США та навчався в університеті.
“Після повномасштабного вторгнення ми разом з іншими українцями в Америці зібрались і почали думати, що можна зробити для перемоги України. У підсумку організували мітинги, почали розповідати особисті історії та свідчення рідних і друзів, які живуть в Україні. Що також важливо, ми ділилися правдивими новинами”, – розповів Саша.
Крім того, він разом із другом організував на базі університету лекцію, де розповів про ситуацію в Україні. Після цього кожна людина в гуртожитку, де мешкає Саша, повісила маленький прапорець України на свої двері.
Днями він повернувся до України і назад поїде тільки після нашої перемоги.
Про Прайд-2022
Цьогоріч українська та польська ЛГБТ-спільнота об’єднаються та разом проведуть Марш рівності у Варшаві 25 червня.
“Варшава-прайд” – наша партнерська організація, яка з перших днів війни пропонувала нам допомогу. Ми звернулися до них, щоб провести спільну акцію за Україну. Ми цього року крокуємо за ті права, які Росія наразі порушує, – право на життя, право на безпеку та інші. Росія позбавляє цих прав абсолютно всіх нас, не тільки ЛГБТ-людей. Ми крокуємо всі разом, очікуємо 80 тисяч людей. За те, щоб ми всі разом виступили проти російської агресії, за українську перемогу”, – розповів Ленні Емсон, директор KyivPride.
Організатори закликають спільноту, ЛГБТ-організації та людей у всьому світі приєднатися до маршу у Варшаві та виступити разом проти російської агресії, за свободу та мир в Україні.
“Сьогодні, у прайд-місяць, KyivPride привертає увагу світу до подій в Україні та до ролі ЛГБТ-спільноти в боротьбі нашого народу із загарбниками. Не можна забувати, що йде війна. ЛГБТ-люди також є в лавах ЗСУ та ТРО, вони волонтерять та працюють на інформаційному фронті. Хоча традиційно прайд-місяць – це час свят та розваг, цьогоріч колір нашого місця військовий”, – поділилася Марлен Шкандаль, дрег-квін.
Як відомо, минулого тижня відбувся Відень-прайд та Вроцлав-прайд, де українські ЛГБТ-активісти разом з тисячами європейців виголосили підтримку Україні та закликали зупинити війну. Українські колони були серед перших, учасники та учасниці були з українською символікою, написом “Вільна Україна” та зображенням Батьківщини-матері, яка тримає веселковий прапор.
