Тотальний контроль над журналістикою в РФ і надія на покращення в інших країнах: новий рейтинг від “Репортерів без кордонів”
Всесвітній індекс свободи преси, що оцінює умови, за яких здійснюється журналістська діяльність у 180 країнах та регіонах, свідчить у 2022 році про катастрофічні наслідки інформаційного хаосу — глобалізованого та цифрового простору з ослабленим регулюванням, що сприяє поширенню неправдивої чи хибної інформації та пропаганди.
Аналіз ситуації у світовому медіапросторі свідчить про різке посилення поляризації ЗМІ. Що так само веде до розколу всередині країн і поляризації серед держав на міжнародному рівні.
Про те, які причини призвели до цього та чи є надія на покращення у сфері свободи преси бодай у якихось країнах, йдеться у дослідженні міжнародної організації “Репортери без кордонів” (RSF).
Джерело: pexels.comДемократичною моделлю свободи слова, за даними рейтингу свободи преси, залишаються три скандинавські країни — Норвегія, Данія та Швеція. Водночас цього року завдяки зміні урядів у Молдові (40 місце) та Болгарії (91 місце) є перспективи для покращення становища журналістів, попри те, що ЗМІ у цих країнах, як і раніше, належать олігархам або контролюються ними.
Модель журналістики у стилі Fox News та фейки в соцмережах
Зростання громадських розбіжностей, на думку дослідників, викликає поширення розвитку журналістики за типом моделі Fox News (назва американського видання Fox News стала символом руху до більш суб’єктивної журналістики — “фоксифікації новин”. — Ред.). Американський консервативний інформаційний канал стверджує, що займається журналістикою, але ігнорує одну з найголовніших настанов професії — об’єктивність.
Аргументом на захист подібної поведінки є принцип “вільного ринку”, який нібито сам забезпечує об’єктивність у змаганні суб’єктивних поглядів.
На переконання дослідників, трансформація ЗМІ в стилі Fox News є смертельною небезпекою для демократичних країн, оскільки підриває основи цивільної злагоди та суспільних дебатів у дусі терпимості.
Водночас до поляризації думок в демократичних суспільствах веде збільшення кількості каналів дезінформації, посилених роботою соцмереж.
На міжнародному рівні демократичні режими послаблює асиметрія між незалежними медіа з одного боку та деспотичними режимами, які контролюють свої ЗМІ та інформаційні платформи, ведучи пропагандистські війни, — з іншого.
На обох рівнях ця подвійна поляризація є фактором посилення напруги. Вторгнення Росії (155 місце) в Україну (106 місце) наприкінці лютого 2022 року уособлює цей фактор, оскільки воно було заздалегідь підготовлено пропагандистською війною.
Стан свободи преси на п’яти континентах 2022 року
Тотальний контроль над інформацією та військова цензура в Росії
Війна, яку веде Росія в Україні, має руйнівні наслідки для свободи преси, наголосили дослідники RSF.
Згідно з доповіддю лише за перший місяць масштабного російського вторгнення щонайменше п’ять журналістів і співробітників ЗМІ загинули в результаті обстрілів. На окупованих територіях російська армія цілеспрямовано вибирала у вигляді мішені джерела новин та намагалася примусити до співпраці місцеві ЗМІ.
На території самої Росії уряд встановив тотальний контроль над інформацією, запровадивши масштабну військову цензуру, блокуючи ЗМІ та переслідуючи незгодних журналістів, змушуючи їх до еміграції. Журналісти почали виїжджати з РФ ще 2021 року, після посилення закону про „іноземних агентів“ та судового переслідування опозиційного політика Олексія Навального, який зараз ув’язнений.
Загалом Росія 2022 року посіла 155 місце в рейтингу, потрапивши до списку з 28 країн із “дуже тяжким станом” свободи преси. При визначенні місця правозахисники, зокрема, врахували загрозу довільного включення російських видань та журналістів до списку іноагентів та переслідування за новою статтею про “фейки” стосовно російської армії, а також блокування західних соцмереж та незалежних ЗМІ.
Китай: ізоляція громадян від решти світу
Серед найбільш репресивних автократичних режимів знаходиться Китай — 175 місце рейтингу, який використав свій законодавчий арсенал для ізоляції населення, намагаючись відрізати його від решти світу.
Внаслідок такої політики Китаю Гонконг значно опустився у рейтингу — з 80 позиції 2021 року на 148 місце в нинішньому.
Також посилилося протистояння між націоналістичною Індією (150 місце) та Пакистаном (157).
На Близькому Сході нестача свободи преси продовжує впливати на конфлікт між Ізраїлем (86 місце), Палестиною (170) та арабськими країнами.
У демократичних режимах поляризація ЗМІ посилює та підтримує внутрішні розбіжності у суспільстві. Це відбувається, зокрема у США (42 місце), незважаючи на обрання президентом демократа Джо Байдена.
Новий сплеск соціальної та політичної напруженості посилюється за рахунок дедалі активнішого використання соцмереж та нових ЗМІ для розповсюдження та отримання інформації. За даними дослідників, особливо це стосується Франції (26 місце) та Бельгії (23 місце).
У деяких “неліберальних демократіях” придушення незалежної преси є фактором найсильнішої поляризації. Наприклад, у Польщі (66 місце) влада зміцнила контроль над громадським телерадіомовленням та посилила стратегію “реполонізації” приватних ЗМІ.
Найбільш репресивні країни
Серед найбільш репресивних щодо преси країн — Бірма (176 місце), де державний переворот у лютому 2021 року різко відкинув ситуацію зі становищем журналістів на десять років назад. Відтепер у рейтингу свободи слова вона перебуває поряд із Північною Кореєю (180 місце), Еритреєю (179 місце), Іраном (178 місце), Туркменістаном (177 місце) та Китаєм.
Водночас рекордна кількість країн — 12, згідно з рейтингом, перебуває в “дуже тяжкому стані” щодо дотримання свободи медіа. Серед них — Білорусь (153 місце) та Росія (155 місце).
Гендиректорка медіакорпорації Russia Today Маргарита Симоньян розкрила суть державної політики РФ у програмі на каналі “Росія-1”, сказавши, що “жодна велика країна не може існувати без контролю за інформацією”, наголосив генеральний секретар RSF Крістоф Делуар.
На його переконання, створення авторитарними країнами медіа-арсеналу знищує право їхніх громадян на інформацію. Водночас така модель медіа неминуче призводить до зростання міжнародної напруженості, і як наслідок – до найстрашніших воєн.
Нова методологія при складанні індексу
Для 20-го видання Всесвітнього індексу свободи преси RSF змінила методологію. Зокрема, над рейтингом працював комітет у складі семи експертів зі світу науки та ЗМІ.
Вони дали визначення свободи преси як “ефективної можливості для журналістів — як окремих осіб, так і колективів — відбирати, виробляти та поширювати інформацію на користь суспільства, незалежно від політичного, економічного, правового та соціального втручання та без загрози їхній фізичній та психічній безпеці”.
Внаслідок цієї роботи з’явилися п’ять нових показників, які структурують Індекс та дозволяють відобразити всю складність свободи преси. Це – політичний контекст, правова база, економічний контекст, соціально-культурний контекст та безпека.
П’ять складних ситуацій, розкритих новими індикаторами
У 180 країнах, підданих оцінці RSF, ці показники оцінювалися на основі кількісного дослідження зловживань, спрямованих проти журналістів та ЗМІ, а також якісного дослідження, заснованого на відповідях на 123 питання сотень відібраних RSF експертів зі свободи преси — журналістів, науковців та правозахисників.
Запитальник був оновлений, щоб краще врахувати деякі питання, особливо ті, які пов’язані з цифровізацією ЗМІ. У зв’язку з цією зміною в методології до порівняння позицій та числа балів між 2021-м та 2022 роком слід ставитися з обережністю.
Збір даних для дослідження припинили наприкінці січня 2022 року, але з січня до березня 2022 року провели оновлення для деяких територій, де ситуація різко змінилася — Росія, Україна та Малі.
