Окупанти змушували військовополонених українок роздягатися, присідати й поголили їм голови

Дата: 05 Квітня 2022
A+ A- Підписатися

Російські військові та правоохоронці змушували українських військовополонених жінок роздягатися, присідати й поголили їм голови. У такий спосіб жінок намагалися зламати морально, що є порушенням Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. 

Історії двох з 15 звільнених військовослужбовиць – Анастасії Матрущенко та Олександри Цепукопублікувала пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. 

Фото: Мінреінтеграції
Як розповіла Матрущенко, спочатку вона потрапила до Білорусі. Там до українських полонених підходив військовий “неслов’янської зовнішності й погрожував розправою”: “До ранку не доживете!” . 
 
Згодом її та інших полонених переправили до СІЗО № 3 під Брянськом.
 
“Тюремні наглядачі вишикували нас і намагалися зламати морально, – сказала Матрущенко. – Якийсь начальник кілька разів вигукував мені в обличчя “Слава Рассії!”, чекаючи, напевне, якоїсь відповіді на таке “вітання”. На мовчанку з нашого боку тюремники відповідали тортурами”.
 
Вона також розповіла, що в присутності чоловіків жінок примушували повністю роздягатися, присідати. Військовослужбовиць поголили наголо, а також безліч разів допитували.
 
Юристка Олена Харитонова для “Поваги” пояснила, що гоління голови нашим військовополоненим жінкам – це спроба нав’язати їм девіантність. Це засіб соціального контролю, який окупанти використовують для атаки на людську гідність. Крім того, в сучасній практиці міжнародних судових установ є рішення, які визнають, що примусове гоління голови може визнаватися жорстоким поводженням. 
Розташування військової частини, де несла службу старша солдатка Матрущенко, окупанти розстріляли артилерією і танками.

“У бункер, де перебувала чергова зміна, кілька разів влучив танк. Коли курява розвіялася, в приміщення полетіли гранати. У нас вилучили зброю, амуніцію, бронежилети й мобільні телефони. Зв’язали руки, на очі надягли пов’язку”, – пригадала вона.

Інша військовослужбовиця, Цепук, повідомила, що вузол зв’язку, де вона служить, оборонявся від натиску ворога всіма можливими засобами. Однак, зазначила жінка, окупанти активно застосовували важке озброєння, закидали бункер гранатами. 

 
“На всьому шляху слідування до Білорусі й далі в Росію нас постійно обшукували”, – пригадала вона. Крім того, “окупанти сатаніли від української мови”. 

Прибуття до Білорусі, за словами Цепук, “почалося з провокацій”: до полонених підійшли репортери російського телебачення в супроводі військовослужбовця неслов’янської зовнішності.

“Їм дуже не сподобалося те, що ми говоримо українською мовою, вимагали перейти на російську, – сказала Цепук. – Але я, наприклад, російською майже не володію – як і решта моїх колег. Це дуже розлютило репортерів“. 

У камері, де перебували жінки, розказали вони, було два ліжка і один матрац на сімох: “За такі “зручності” нас просили розповісти на камеру про хороше ставлення з боку окупантів. Ми відмовилися”. 

Увесь цей час військовополонені були відірвані від зовнішнього світу, тому звістка про звільнення стала для них несподіванкою. 

 
Нагадаємо, що 1 квітня українська влада провела обмін полоненими, у результаті якого вдалося повернути 85 українських військовослужбовців та одну цивільну особу. 
 
Звільнені з російського полону українські військовослужбовці також розповіли, як їх катували російські загарбники. Українців тримали в полі, в ямі, в гаражі. Людей били прикладами, стріляли біля вуха, залякували. 
 
Такі дії РФ є порушенням статті 13 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. 
 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter